Савік Шустер: Добрий вечір. У прямому ефірі «Свобода» – програма, яка визначає лідерів, або программа, в которой свободу ограничивают всего лишь время и я, Савик Шустер. В принципе, это последняя программа в этом сезоне. Мы вернемся в эфир в сентябре. Мы так планируем. Конечно, если Верховная Рада нам не преподнесет на следующей неделе большой сюрприз, сделает что-то абсолютно экстраординарное. И мы опять будем работать вместе с депутатами. Хотя у меня ощущение, что депутаты тоже хотят на каникулы. Не знаю.

Неважно. В любом случае мы обсуждаем главные темы уходящей недели. Участники программы... Иван Васюник – вице-премьер в правительстве Украины. Григорий Суркис – президент Федерации футбола Украины. От Партии регионов мы ожидаем Анну Герман. Владимир Сивкович уже в студии. И Ирина Бережная. Лидер Коммунистической партии Украины Петр Симоненко. От Блока Юлии Тимошенко – Владимир Яворивский. Один и беззащитный.

Володимир Яворівський: Защитный.

Савік Шустер: От Блока Литвина – сам Владимир Литвин и Михаил Сирота. От «Нашей Украины – Народной самообороны» – Лилия Григорович, Владимир Стретович, Геннадий Москаль, Роман Зварич и Николай Катеринчук. А также в студии Людмила Супрун и Вадим Гуржос, заместитель министра транспорта. Итак, я прошу сразу аудиторию... Вот Анна Герман. Анна Герман, добрый вечер.

Ганна Герман: Як я рада вас бачити...

Савік Шустер: Мы задали вопрос: «Ощущаете ли вы некие опасения такие, что Евро-2012 под угрозой?» Наша аудитория до начала программы ответила... (коментуючи діаграму) 89.3 процента считают, что они чувствуют вот такие опасения. 89 процентов. 11 – «нет». Сейчас попытаемся изменить их точку зрения. Григорий Суркис, пожалуйста, к микрофону. Аудиторию прошу работать. Прошу работать. Значит, заголовки западных информационных агентств... «Платини дал Украине три месяца». Дал три месяца на что?

Григорій Суркіс: Я думаю, что, Савик... Добрый вечер. Не нужно сегодня ставить вопрос, что Платини дал нам три месяца. Все гарантии украинского и правительства, и президента, и местных органов власти, и центральных органов власти... Звучало, что мы конкретно в сроки тех требований, которые есть у УЕФА перед странами-организаторами Евро-2012, будем четко их выполнять. Да. Действительно, будем говорить откровенно... Нужно сказать о том, что в прошлый год, возможно, мы могли сделать гораздо больше. Он был нестабилен. И УЕФА это понимает.

У нас возник целый ряд рисков, которые УЕФА никоим образом не может пропустить мимо своего внимания. И в январе-месяце – я это говорил несколько недель тому назад на вашей передаче... Несколько месяцев тому назад – собственно говоря, пять месяцев тому назад... в январе-месяце в Загребе на исполкоме УЕФА было принято решение о том, чтобы Украине и Польше дать возможность войти в то русло, в котором должны две страны двигаться для того, чтобы в полной мере УЕФА после окончания Евро-2008... А мы убедились в том, насколько это было восхитительное действо. В двух странах...

Савік Шустер: Мы можем показать некую статистику. Можем показать такую небольшую статистику по итогам чемпионата Швейцарии и Австрии.

Григорій Суркіс: Насколько это было привлекательно для зрителей, для аудитории... В совокупности около двух миллиардов зрителей смотрело Евро-2008.

Савік Шустер: Вот смотрите. (коментуючи таблицю) У нас, значит, та и другая страна примерно... 0.2 процента ВВП, 0.18 процентов ВВП... Это то же самое. Это примерно полмиллиарда долларов прибыли каждой из них. Значит, вот рабочие места. 11 тысяч и 7 тысяч. В Швейцарии... И около 4-х миллионов туристов в общей сложности. Это первые итоги совершенно. А первые – они всегда положительные. Потом пойдут еще отрицательные. Но, в принципе, пока вот такой итог. Извините. Я вас прервал.

Григорій Суркіс: Но я думаю, что и Швейцария, и Австрия продемонстрировали нам всем и культуру, и обстоятельность подготовки не только инфраструктурной. А этот турнир действительно вызвал интерес во всем мире. Если быть объективными, то фактически 29-го числа июня-месяца мы получили эстафетную палочку. Украина и Польша. И вслед за окончанием турнира президент УЕФА Мишель Платини вместе со своими вице-президентами посетил 2-го числа, соответственно, Польшу, Варшаву, где имел встречи на высшем уровне... А вчера посетил Украину. Скажу вам откровенно: в разговоре политических лидеров... премьер-министра, президента страны, членов исполнительной власти... Были заданы конкретные вопросы. И прозвучала обеспокоенность тем, что у нас есть сегодня степень рисков. Степень рисков, которые заключаются прежде всего в том, что инфраструктура спортивная должна быть готова в 2010-м году.

И турнир теряет всякий смысл, если «Олимпийский» стадион не будет готов своевременно. Или вообще потеряет смысл, если мы не сумеем в Киеве принять этот турнир. Вот это, собственно говоря, и является обеспокоенностью членов исполкома УЕФА и его президента. Первая каденция Платини. Первая каденция – блестяще проведенный турнир. И вместе с тем мы сегодня испытываем вместе с Польшей определенные трудности. Но на мой взгляд – я еще должен раз вернуться в 18-е апреля в Кардифф, когда мы получили исторический шанс... И на мой взгляд, только от нас на сегодняшний день зависит, сумеем ли мы им воспользоваться. Высшие руководители страны – и президент, и премьер-министр – вчера в полной мере продемонстрировали свое понимание проблем, стоящих перед страной, и тех ключевых решений, которые должны быть приняты исполнительной властью, приняты парламентом... А сегодня здесь представлены все политические силы.

Я еще в который раз говорю о том, что не может сегодня в стране быть оппозиции к Евро-2012, которое дает возможность нам смотреть в будущее. Будущее наших детей и внуков. Собственно говоря, мы будем преступниками перед будущим, если – а это и есть наши дети и будущее... если сегодня мы из-за своей безалаберности этот турнир потеряем. На мой взгляд, что очень правильно Мольер... Мы ответственны только за то, что мы делаем. Мы ответственны и за то, что мы не делаем. И сегодня я призываю все политические партии, всех лидеров, которые здесь находятся, объединиться вокруг той идеи, которая на ближайшие четыре года может сплотить всех абсолютно и политиков, и простых граждан ради того, чтобы наши дети и внуки жили в других стандартах и инфраструктуре... и стандартах жизни.

На мой взгляд, на все эти вопросы отвечают наши дальнейшие действия последующие, прежде всего, три месяца. Три месяца, которые скоро, в общем-то, будут закончены. И УЕФА на своем заседании уже в Бордо 26-27-го числа... Если мы не сумеем обстоятельно, прагматично привести конкретными делами, а не словами, что мы способны выровнять ситуацию, прежде всего решить ключевой проблемный вопрос – это «Олимпийский» стадион... Нужно наконец-то взяться за то, чтобы решить проблему, которая, возможно, не даст нам в полной мере реалистичности картины именно в Бордо. Нужно немедленно решать в совокупности все вопросы, связанные с состоянием инфраструктуры в каждом из принимающих городов. Но вместе с тем – подчеркиваю – и президент Платини, и его команда сегодня улетели из Киева в полной уверенности в том, что высшее руководство страны понимает проблему и не даст возможности, чтобы в сентябре-месяце у нас забрали ожидаемый эффект от будущего четырехлетия.

Савік Шустер: Господин Яворивский, пожалуйста.

Володимир Яворівський: Шановний пане Суркіс, те, що в українській владі може бути все... і вже ми не маємо можливості чомусь дивуватися, – це зрозуміло. Але скажіть: як ви оцінюєте як професіонал те, що... В нас є Міністерство спорту, яке повинно було би займатися вже конкретно. Є міністр. Який сенс був створювати оцю якусь агенцію, яку очолює сьогодні Червоненко? Це що, треба було його десантувати з Запоріжжя сюди? Який сенс? Я почув якесь його недавно інтерв’ю по телебаченню... Я не знав... я місця собі не знаходив. Що ця людина взагалі говорить? Йому, виявляється, всі заважають працювати, він не може... Так для чого це все? Поясніть мені.

Григорій Суркіс: Ви знаєте, я вам дуже коротко відповім на ваше запитання. Сьогодні не є сферою моєї відповідальності...

Савік Шустер: Одну хвилинку. Я могу сказать? Нет. Не дают.

Григорій Суркіс: І бажання відповідати на питання, яке від мене не залежить... Тому що це питання не для мене.

Володимир Яворівський: Але оцінка ваша...

Савік Шустер: Подождите. Евгений Червоненко был приглашен на эту программу. Он не смог по причинам здоровья... Но Григорий Суркис его достаточно жестко обвинил в том, что он лоббировал интересы одной из компаний – тайваньской компании – в тендере на реконструкцию «Олимпийского» стадиона. Прямое обвинение. На что в письменном виде господин Червоненко потребовал слова обратно... «Извинитесь. Иначе обращусь в суд».

Григорій Суркіс: Вы знаете, Савик, скажу вам откровенно. Я получил это письмо буквально за несколько часов до программы. А еще вчера… Если Червоненко и Национальное агентство реагировало на мою статью, интервью в газете «Команда»... Я направил в адрес вчера... Интервью и вышло вчера, собственно говоря. Направил ответ и просьбу о том, чтобы была опровергнута неточность, которую допустила корреспондентка. На мое заявление о том, что в своем письме господин Червоненко и Национальное агентство Платини констатируют, что сферой компетенции Национального агентства является «Олимпийский» стадион. Мои слова были искажены. «Олимпийский» стадион как раз не является компетенцией Национального агентства.

И тут же я продолжаю. Так ответьте мне, пожалуйста, почему же тогда господин Червоненко в рамках не своей функции и компетенции пытается подменить господина Павленко, функцией и компетенцией которого является – и, собственно говоря, и ответственностью... возможность Павленко этот проект сделать реалистичным. Вот и все. У меня есть копия этого письма. Я думал, что Евгений Альфредович здесь будет. Ему его передать...

Савік Шустер: Но он заболел, к сожалению. Да. Очень жаль. Мы желаем ему выздоровления скорого. Я не представил уважаемого Александра Мороза, лидера Социалистической партии Украины. Добрый вечер. У микрофона Григорий Суркис. Прошу аудиторию работать. Николай Катеринчук, пожалуйста.

Микола Катеринчук: Перш за все я хотів би висказати такий протест проти того, щоб ми таку серйозну тему спускали до з’ясування стосунків між «той, хто сказав», «той, хто не сказав»... Треба через площину «хто що зробив, хто що не зробив»... Я зараз маю запитання до Григорія Михайловича. Рада коаліції була не так давно, де ми прийняли рішення, що на наступному пленарному тижні ми виділяємо один день виключно для голосування всіх необхідних законів, які потребують Євро-2012. Чи знайомий Григорій Михайлович з тим переліком законодавчих ініціатив, які мають розглядатися? Чи згоден він із цими законодавчими ініціативами? І як ви нам могли би допомогти переконати опозицію так само прийняти участь в голосуванні задля того, щоб Євро-2012 все ж таки було в Україні?

Григорій Суркіс: Я вам відповів би так. Я майже це і намагаюся зараз тут робити. Безумовно, я знаю, які закони конче необхідні країні для того, щоб вона рухалася і адаптувала ці закони до євростандартів. І ці закони працювали б на країну. І власне кажучи, надали б нам можливість спростувати недовіру УЄФА до України. Тобто я був переконаний, що декілька тижнів тому, коли я стояв у цій студії і наголошував, які закони конкретно потрібно прийняти Верховній Раді до ще перерви в її роботі... сприймається Верховною Радою як певний заклик для об’єднання. Конкретно для об’єднання країни, яка рухається в напрямку інтеграції в європейську спільноту. Але наше намагання, на мій погляд, може бути сприйнято зі сміхом. Тому що ми можемо бути посміховиськом.

Якщо навіть сьогодні я... потрібно мені казати в цій аудиторії, що шановні пани опозиціонери, ви до кого опозиція?.. До Суркіса? То я вам скажу відверто. Я можу жити без того, що не буде турніру Євро-2012. Але я вважаю, що це було б недоречно, якщо б ви сьогодні не об’єдналися біля національної ідеї, яка може стати національною ідеєю чотири майбутні роки. І надасть можливість нашим ввійти чи відкрити двері в європейське співтовариство.

Я впевнений в тому, що в нас немає жодного шансу стати асоційованими членами Євросоюзу, бути прийнятими в Євросоюз, якщо ми на сьогоднішній день не скористаємося цим шансом. Тому давайте ми зараз не будемо наголошувати на тому, що Суркіс спроможний навіть у такій передачі, яку дивиться вся країна, спростувати те, що сьогодні... про що не можуть домовитися політики. Я вважаю, що ви самі повинні об’єднатися. Ви знаєте, є такий дуже гарний вислів президента – «кохаймося». Давайте будем обнимать друг друга, давайте будем любить друг друга, любить страну, быть патриотичными не на словах, а конкретными делами. Вы знаете, говорил Пифагор: «Не обещай великое, а делай великое». Так давайте вместе вокруг этого великого праздника, который под названием «Евро-2012» может пройти в нашей стране, объединимся. Не исключительно... не только политики, а дадим нашим гражданам понять, что этот турнир может им дать. Он может дать нам «фьюче». Будущее.

Савік Шустер: Владимир Литвин.

Володимир Литвин: Григорій Михайлович, я розумію вашу експресію. Я хочу вам сказати, щоб люди почули... Які треба закони приймати, щоб дорогу робили? Скажіть, будь ласка. Що в нас їздити можна тільки на горбі. І то ще тих, які діди робили. Скажіть, будь ласка: які закони треба приймати для того, щоб будувати стадіон центральний і знести ті споруди, які були побудовані там невідомо в який спосіб? Які закони потрібно прийняти? Це перше. І друге. Скажіть, будь ласка: коли рішення було прийнято про проведення Євро, чому тільки зараз сказали, що Рада коаліції прийняла рішення один тиждень чи один день виділити на прийняття цих законів? А де раніше були всі? Чому раніше не закликали «об’єднаймося» й «кохаймося»?

Знову спрацювала, очевидно, українська звичка – коли смажений півень клюнув, тоді почали закликати до консолідації. Я не бачу тут ніяких проблем. Жодних проблем не існує. А ще один момент... Уже зараз на прикладі обміну цими листами спостерігається, що йде боротьба, хто свою комерційну структуру поставить для проведення тих чи інших робіт. Якщо думають, що Верховна Рада буде приймати рішення, щоб освячувати лобістські закони... Я думаю, цього рішення не буде. Бо ці закони треба дати у Верховну Раду і показати людям, щоб знали, що це за закони. А ще цих законів ніхто не читав, а вже сказали, що один день виділено на розгляд цих законів. Не буде жодних проблем. Будуть ці рішення прийняті. Але рішення, які потрібні абсолютно державі. Це не звинувачення. Це просто констатація факту. Бо ваше таке звернення – «дорогі опозиціонери»... Та тут сидять нормальні люди, які розуміють нормальну мову і приймуть нормальне рішення.

Григорій Суркіс: Володимир Михайлович, якщо б я вас не поважав, я б не сказав «дорогі опозиціонери». Я вас дійсно всіх поважаю. Я просто сьогодні ще раз повинен наголосити на тому, що в нас так, дійсно, швидко змінюються декорації, що сьогодні влада лягли спати, а ввечері чи вранці це вже опозиція. Я просто кажу про те, що сьогодні опозиції до Євро-2012 не може бути в жодного пересічного навіть громадянина. В тому числі у політичних партій. Між іншим, я всім вам вдячний.

В тому числі коли ви були спікером. Коли ви надавали гарантії. І політичні партії, і всі спікери, і два президенти, і всі уряди... Про те, що ми спроможні виконати ті гарантії, які ми надали, і ті вимоги, які ставить нам на сьогоднішній день УЄФА. Щодо законів... Скажіть, будь ласка: закон «Про єдине інвестиційне вікно» – що, він Суркісу потрібен? Він потрібен країні. Він потрібен, між іншим, країні не тільки для проведення Євро-2012. Він руйнує «разрешительную систему» – дозвільну – в стране. Тому що він сьогодні надає кожному... кожній людині відкрити свій бізнес дуже швидко. Скажіть, будь ласка: закон «Про концесії»... Ви сказали про дороги. Закон «Про концесії» дозволяє нам швидко отримувати можливості нові і партнерів, і інвесторів. Скажіть, будь ласка: закон «Про Євро-2012» на рівні закону, який буде працювати всі чотири майбутні роки, – що, це Суркісу потрібно? Чи Федерації футболу? Тобто я коли казав «шановні опозиціонери», я нікого не бажав образити. Якщо це зробив, будь ласка, ви мене вибачте.

Ганна Герман: Шановний пане Суркіс...

Володимир Литвин: Вибачте. Я одну репліку скажу. У мене питання. Ви так і не відповіли. Чому ці закони, які ви розказуєте – «Про концесії», «Про єдине вікно», «Про Євро-2012», – тільки зараз, на наступний тиждень, з’явилися? Чому цих законів не було раніше? Це стало відомо тільки тепер? Оце питання...

Володимир Яворівський: А що, Суркіс має за це відповідати?..

Григорій Суркіс: Якщо бути відвертим, я вам скажу відверто, що є три сьогодні ключові проблеми. Ще раз наполягаю на цьому. Це функція, компетенція і відповідальність. Федерація футболу сьогодні може вам відповісти. Но я сьогодні думаю, що я це шановне товариство не повинен напружувати до такої ступені, щоб ви самі не розібралися, хто повинен внести ці закони.

Ганна Герман: Шановний пане Суркіс, якщо ми розділяємо... опозиція розділяє вашу стурбованість долею Євро... І якщо ви одного дня прокинетеся, і ті, хто в опозиції, вже будуть при владі, ми вам гарантуємо, що ті люди не будуть думати, чия фірма більше заробить. А ті люди будуть думати про результат. І все з Євро буде в порядку.

Григорій Суркіс: Пані Ганна, я вам дуже дякую. Але в мене до вас пропозиція. Щоб я якимось часом не проснувся, а Євро вже не було, будь ласка, давайте об’єднаємося зараз.

Ганна Герман: Ми швидко це зробимо. Ви встигнете.

Савік Шустер: Николай Катеринчук.

Микола Катеринчук: Я все ж таки націлений на якийсь результат цієї дискусії. Володимир Михайлович, ви будете голосувати за ці закони чи ні?

Володимир Литвин: Будемо голосувати за ці закони за однієї умови – що ви припините блокування трибуни, що... Ви – влада – блокуєте цілий тиждень трибуну. Невідомо для чого її блокуєте. Ми готові голосувати за будь-які рішення. Але за умови, що ви між собою розберетеся, закінчите з розбірками і почнете працювати.

Микола Катеринчук: Так будете голосувати чи ще є умови?

Володимир Литвин: Я ще раз сказав. За однієї умови – коли ви знімете блокаду трибуни... Друга умова – коли ви будете приймати рішення. І коли ви будете брати участь також у голосуванні. Між собою з’ясуйте стосунки.

Микола Катеринчук: Закони «Про Євро-2012» – ваша фракція голосує чи ні? Так чи ні?

Володимир Литвин: Я ще раз сказав. Ми будемо голосувати всі рішення.

Микола Катеринчук: Так чи ні?

Володимир Литвин: Я сказав, що ми будемо голосувати всі рішення. Чи ви не чуєте мене?

Микола Катеринчук: Все. Дякую.

Савік Шустер: Петр Симоненко.

Ганна Герман: Пан Катеринчук не знає, що законопроекти ще не внесені у Верховну Раду. І ще там не зареєстровані. А він уже переживає, чи буде Литвин голосувати.

Петро Симоненко: Уважаемые коллеги и уважаемые друзья, я думаю, что вопрос совершенно в другом. И не надо сегодня вести разговор о законах. Можно принять законы, а у нас не будет открыт чемпионат Евро-2012. Почему? Потому что у нас могут реализовать подготовку только тайванские или зарубежные фирмы. Ни одного треста или комбината украинского промышленного строительства не существует. Они уничтожены. Поэтому этот Евро-2012 чемпионат будет как украинским называться, а работать здесь будут турки, тайванцы и другие. Украинцы будут рабами у них. Вот же в чем вопрос. Законы можно какие угодно попринимать. Но на сегодня нет организатора, который бы вел, по сути дела, строительный комплекс. Потому что надо строить. Закон можно принять. Но кто-то должен строить это. И если у нас сегодня те, кто занимается гуманитарными проблемами, возглавляет и – я никого не хочу обидеть... Каждый должен своим делом заниматься. Но возглавляет, а не знает, как составить сетевой график строительных работ... То этим уже все объясняется. Мы не должны здесь обсуждать профессиональные вопросы. Поэтому я глубоко убежден, что лишний раз коалиция показывает свою несостоятельность сегодня в организации конкретного дела. И они в очередной раз провалят то, что является гордостью украинского народа. И не должен Григорий Михайлович здесь объяснять, выполним мы условия или не выполним. Они решили – Федерация футбола – главный вопрос. Они решили, что УЕФА оказали доверие сегодня нам, государству. Но в государстве есть политические силы, которые не в состоянии решить этот вопрос. Вот в чем проблема нашего сегодняшнего разговора.

Савік Шустер: Ирина Бережная, пожалуйста.

Ірина Бережна: Добрый вечер. Я хочу акцентировать внимание на том, что сегодня проведение Евро-2012 – это уже не вопрос просто политики. Это вопрос национального престижа Украины. И это серьезный экзамен для показания состоятельности украинского государства и – в том числе – правящей коалиции. Я полностью с вами согласна, что проведение Евро-2012 должно стать тем национальным проектом, который способен и обязан консолидировать украинское общество и политикум.

Но это, к сожалению, наверное, может стать как национальным успехом, так и национальным позором. Так вот Григорий Михайлович, у меня к вам вопрос. Если все-таки в одно прекрасное утро вы проснетесь, как вы сказали, и вдруг окажется – чего я искренне не желаю и надеюсь, что этого никогда не случится, – что Украину лишили права проведения этого престижного чемпионата... Вы как человек, который внес огромный вклад для того, чтобы мы это право получили, скажите: уйдете ли вы в отставку с должности президента Федерации футбола Украины? Потому что определенная доля ответственности лежит... также будет лежать и на ваших плечах. Так как вы не сумели объединить политикум и не потерять вот это престижное для страны...

Григорій Суркіс: Я вам скажу, уважаемый политик, вы внезапно возникли вдруг на небосклоне политическом... Я имел честь быть в политическом бомонде. Скажу вам откровенно, что как раз в вашем вопросе заложен ответ. Когда вы, сидя здесь и представляя, опять-таки, оппозицию, говорите о том, что правящая коалиция... Да помогите правящей коалиции, в конце концов, сплотить усилия для того, чтобы мы все вместе не выясняли отношения... Для того, чтобы наши дети имели будущее. А вы говорите, что я проснусь... пойду я в отставку или нет. Вы скажите, как я с этим грузом буду жить.

Для меня важнее сегодня не должность, не кресло, а как жить с грузом того, что четыре года прошедшие мы работали вместе для того, чтобы получить этот турнир... И в синхроне, кстати, работали все. Два президента – Леонид Кучма и Виктор Ющенко. Работали абсолютно все спикеры, все политические партии. Работали правительства Януковича, Тимошенко, Еханурова. Опять-таки, Януковича. И опять – Тимошенко. Скажите, пожалуйста: какие аргументы нужно найти мне для вас, чтобы вы объединились не в рамках своих эгоистических интересов – я сейчас обращаюсь к вам, – не в рамках персонифицированных желаний сегодня кого-то ужалить... Я вам хочу сказать: меня вы не ужалили. Я за свое кресло не держусь. Советую вам делать то же самое.

Савік Шустер (коментуючи графік): Поддержка очень большая.

Ганна Герман: Григорій Михайлович, я прошу вас... Я прошу, Григорію Михайловичу: назвіть, будь ласка, абсолютно конкретно ті кілька питань, в якому опозиція може дати коаліції голоси, які їй не вистачає, щоб вам було легше працювати. Раз, два, три, чотири, п’ять. І я вам гарантую, що ми зробимо все для того, щоби ви могли виконати своє завдання.

Григорій Суркіс: Шановна пані Анна, я можу вам конкретно сьогодні сказати, що потрібно зробити. Якщо ви мені дозволите. По-перше: я не можу погодитися з тим, що сьогодні входження нашої країни в останні три місяці підготовки, які чи дадуть можливість нам бути оптимістами і готуватися до проведення Євро-2012... Між іншим, Євро-2012 – це не тільки футбол. Це інші стандарти життя, як я сказав. Це інші стандарти життя, інші стандарти... євростандарти сьогодні інфраструктури. Це можливість вийти якраз з того стану суспільного життя, яке нас привело до того, що казав шановний Володимир Михайлович... що де ті колдобини, яким чином сьогодні позбавитися і тощо.

Але я скажу вам відверто, що для цього що потрібно?.. Потрібно не блокувати, дійсно, трибуну. Дійсно, не блокувати трибуну. А для цього що потрібно? Щоб політики сіли і сказали, що «ми наступний тиждень не блокуємо трибуни, а даємо можливість один одному вислухати сьогодні урядовців, якщо так сталося, що дійсно є опозиція і є коаліція, які повинні внести ці закони в парламент, конкретно за них проголосувати і дати майбутнє країні...». Тобто я сьогодні наполягає на єдиному. Я не хочу сьогодні кваліфікувати, яким чином складаються ваші взаємовідносини. Це не до мене. Я сьогодні кажу тільки про єдине. Якщо ми втратимо... 

Ганна Герман: Чи ви зверталися до БЮТ, щоб вони більше не блокували трибуну, щоб ми мали можливість... Тому що ми готові – я повторюю вам... Ми готові підтримати сьогодні все, що вам потрібно. Опозиція готова голосувати за все, що вам потрібно для проведення Євро-2012. Ви знаєте, що Валерій Борзов колись сказав, що прем’єр Віктор Янукович зробив для українського спорту більше, ніж всі прем’єри за всі роки незалежності. Ми є в опозиції. Готові вам помогти. І я сподіваюся, що БЮТ не буде блокувати трибуну наступного тижня.

Григорій Суркіс: Шановна пані Анна, я повинен погодитися з вами, що дійсно, Віктор Янукович дуже багато зробив для олімпійського руху в нашій країні. Тому що я був під час його прем’єрства членом виконкому Національного олімпійського комітету. Сьогодні є віце-президентом Олімпійського комітету. Я кажу зараз про інші речі. Давайте ми будемо жити не історією, а рухатися в майбутнє. Давайте ми на сьогоднішній день ту мрію, ту «дрім», яку нам дали... давайте ми його спільно зробимо не мрією, а конкретною дійсністю. І для цього вам і потрібно об’єднатися. А яким чином ви це зробите... Скажу вам відверто: я не можу вам дати поради.

Савік Шустер: Владимир Стретович.

Володимир Стретович: Добрий вечір. Добре, що ми сьогодні в такому форматі дискутуємо ту тему для того, щоб визначити, хто винен і що взагалі відбувається. Тому що, певно, в цій залі немає чоловіка, який не грав у дитинстві в футбол. А деякі і зараз грають.

Савік Шустер: Почему? Зварич не играл в футбол.

Володимир Стретович: Грав. Він у американський грав. В касках, у шлемах... Знаєте, так називається... Грав у футбол. Тому Григорій Михайлович, у мене до вас два питання. На перше ви можете не відповісти. Але чи не здається вам, що поведінка наших польських партнерів, які заявили, що «якщо Україна не зможе, то ми готові це все провести в себе», є трошки така, підстьогуюча, і дає УЄФА подумати над тим, що в Україні не все в порядку? А друге... Оскільки в нас програма така публіцистично-політична, то чи не вважаєте ви, що в наших негараздах, крім традиційної української волокити, бюрократизму, корупції і так далі, ще винний зовнішній чинник? Оскільки всі розуміють – ви про це сказали, – що безуспішно Євро-2012... ми можемо похоронити свої євроатлантичні наміри входження в Європейський Союз. І таким чином хтось ззовні працює на те, щоб Україна не провела цей чемпіонат. Ви допускаєте такий варіант чи ні? Дякую.

Григорій Суркіс: Ви знаєте, я на сьогоднішній день... Якщо відповідати вам на друге запитання, хочу сказати, що ми сьогодні спонукаємо один одного сказати про наступне. Безумовно, у нас є сьогодні друзі і є вороги. Польща – це наші друзі. І безумовно, на сьогоднішній день хтось хоче чи намагається нас посварити. Я переконаний, що і президент Польщі пан Качинський – і я знаю це безпосередньо від президента Платіні – намагався пояснити дещо затримання Україною вимог УЄФА і гарантій як певні передумови для того, що потрібно взяти поки що старт...

Він, можливо, низький. А потім ми, як-то кажуть, рвонемо. Як каже Платіні, «якщо сів на велосипед, то крути педалі». Це італійська поговорка. Це дуже слушна поговорка... прислів’я. А якщо відповідати на друге ваше запитання... Я вам скажу. Я, між іншим, про атлантичний напрямок нічого сьогодні не казав. Я казав саме про напрямок... Я сказав про євроінтеграційні процеси. Я ще раз кажу. Давайте ми не будемо сьогодні один одного втягувати в дискусію, щоб сьогодні аудиторія не розумілася, що Суркіс нікого не агітує за вступ в НАТО чи в ПДЧ, чи за те, щоб ми були членами Євросоюзу, чи ні. Я вам скажу відверто: я сьогодні за євроінтеграцію. Я за майбутнє наших дітей. Тому я перед вами... Рахуйте, що я голий перед вами. І благаю вас: надайте країні скористатися цим шансом. Він єдиний, який може нас усіх об’єднати. Якщо ми розумні.

Савік Шустер: Александр Мороз.

Олександр Мороз: Григорій Михайлович, я не буду вам задавати питання, на які не треба відповідати. Бо є речі абсолютно зрозумілі. Сьогодні в ситуації довкола Євро-2012 видно проблеми нашої влади як у каплі води. Вони відображені. І приклад яскравий по «Олімпійському». Це чиста афера, яка зводилася до забудови там, де на розумну голову ніхто будувати не повинен, де потім зроблено кілька комбінацій відносно знесення, права на знесення... І закінчується це 80-ма гектарами безцінної київської землі... Виникає питання: за що? Що би зробила нормальна влада? Вона би, по-перше, прийняла рішення для суспільних потреб... що має право робити за законодавством. Про знесення. Компенсувала б частину затрат тому, хто поніс ці затрати. Притягала б до суду винних. І за рахунок винних частину зняла би. І все було би гаразд.

Запитання до Григорія Михайловича. Чи згодні ви з тим, що було би зараз доцільно, можливо, навіть не приймаючи якихось законів або потім прийнявши відповідні закони, прийняти єдину державну програму стосовно проведення цього заходу?.. Де було б передбачено, які об’єкти зводяться, хто відповідає, обсяги фінансування, джерела покриття витрат, контроль і етапи за виконанням... І підвести риску. І щоб хтось один крайній відповідав за ці справи. Я гадаю, що це було би корисно сьогодні. І не треба було б навіть тут вести політичних дискусій. Бо весь час виникає підозра, що хтось хоче – у тому числі використовуючи Савіка Шустера – вибити собі якісь преференції в тому, аби скористатися бюджетними коштами тощо. Я жартую в даному випадку. Я вважаю, потрібна державна політика, лінія в цьому відношенні. Тоді буде порядок.

Григорій Суркіс: Я повністю з вами повинен погодитися. Саме тому – я ще раз наполягаю – є постанова уряду не на рівні закону про Євро-2012. Тому потрібно сьогодні це затвердити загальнодержавною програмою підготовки до Євро-2012, де будуть якраз всі ті речі, про які ви зараз сказали.

Савік Шустер: Продолжаем. У микрофона Григорий Суркис. Обсуждаем мы итоги визита Мишеля Платини – президента УЕФА – в Украину. Три месяца, которые есть у страны для того, чтобы доказать, что она реально сможет провести Евро-2012. Виталий Портников.

Віталій Портников: Я думаю, що насправді це реально тест для нас усіх. Я тут можу тільки поспівчувати Григорію Михайловичу. Тому що ми тут переконалися під час цієї дискусії, що наші політики вміють бігати тільки на короткі дистанції. А Євро-2012 – це довга дистанція. У нас немає жодного політика і жодної політичної сили, як виявилося...

Ганна Герман: Крім Партії регіонів.

Віталій Портников: Ні. Не окрім Партії регіонів, Ганно. Партія регіонів у тому числі, на жаль. Це треба визнати. Але є тест і для українського суспільства. Оці маленькі українці – вони так чудово завжди... Вони виходили на вулицю, коли вони вважали, що їхнього вождя кудись не обрали і кудись не пустили... Вони збирались сотнями тисяч. І 2004-го року, і потім – 2007-го року. З різних регіонів приїжджали в Київ. А це нація футбольних уболівальників. І ми не бачимо... Я абсолютно впевнений, що якщо влада зустрілася б з масовими акціями протесту хоча б футбольних уболівальників, хоча б помітила, що є люди, яким не байдуже, відбудеться цей чемпіонат чи ні, хоча б помітила, що є люди, яким буде соромно жити і казати... «Ви звідки?» – «Я з України». – «Це та країна, в якої відібрали Євро-2012. От ідіоти які...» От якщо б влада побачила цих людей, я впевнений, що вона б все прекрасно вирішила дуже швидко, без голосувань у Верховній Раді, без нових законів, без нових Національних агенцій. Це насправді все вирішити дуже просто. Якщо є воля до вирішення цього питання. І я абсолютно впевнений, що якщо б український народ дійсно був би зацікавлений у тому, щоб у нього відбувся Чемпіонат Європи по футболу і був здатний до самоорганізації, а не до приїзду в Київ у автобусах на замовлення політиків, то це Євро і відбулося б. А якщо український народ до цієї самоорганізації не здатний, так Євро і не відбудеться. Тому що ми цю аудиторію вже бачимо. Цю. Не ту. От і все.

Григорій Суркіс: Віталій, перепрошую. Я залишаюся оптимістом. Євро-2012 обов’язково повинно відбутися в нашій країні. І відбудеться.

Савік Шустер: Спасибо.

Віталій Портников: Це буде означати, що український народ здатний до самоорганізації.

Григорій Суркіс: Савик, разрешите, я один анекдот расскажу. Может быть, нашу аудиторию я попытаюсь объединить.

Савік Шустер: Так вы ее уже объединили. 80 процентов.

Григорій Суркіс: Одну секунду буквально. Может быть, мы вот это напряжение в зале снимем. Во Франции судят за изнасилование француза, американца и русского. А по французскому законодательству, каждый из них может принять казнь исконно, соответственно... или ту, которая свойственна этой нации, или гильотину. Потому что это происходит во Франции. И вот через каземат ведут на эшафот француза. Он выходит на эшафот. Его причащают. Он ложит голову на плаху. Нажимает на кнопку палач. Гильотина не работает. По французским законам, он амнистирован. Он идет через каземат. Навстречу ему ведут американца. Он ему шепчет: «Гильотина не работает». Он выходит на эшафот. На эшафоте американцу говорят: «Вы можете воспользоваться традиционным электрическим стулом, но можете в рамках нашего сегодня гостеприимства и наших законов воспользоваться эшафотом». Он говорит: «Вы знаете, я так люблю Францию... Я здесь участвовал в изнасиловании. Пожалуй, эшафот, гильотина». Ложит голову на плаху. Нажимают на кнопку. Гильотина не сработала. Он свободен. Он амнистирован. Он идет через каземат. Навстречу ведут русского. Он говорит: «Гильотина не работает». Выходит русский на эшафот. Ему говорят: «Вы можете воспользоваться традиционной казнью русской. Это расстрел. А можете воспользоваться нашим гостеприимством. Будьте любезны, гильотина...» Он говорит: «Вы мне пургу не гоните. Я что, не знаю, что гильотина не работает? Расстрел». Поэтому я хочу сказать... Давайте, чтобы нас не расстреляли.

Ганна Герман: А українця навіть на гільйотину не пустили...

Григорій Суркіс: Я про украинцев не казав, щоб сьогодні нікого не образити.

Савік Шустер: Так. Значит, я зачитываю официальное заявление УЕФА после визита Мишеля Платини. «Этот турнир является приоритетным общенациональным проектом». Это он понял, будучи в Украине. «Правительство Украины приняло на себя обязательство сделать все возможное, чтобы создать необходимые условия для успешного проведения Евро-2012. УЕФА получило многочисленные заверения от правительственных органов относительно строительства стадионов, аэропортов, гостиниц и автомобильных дорог». Вот вы как вице-премьер... Что может помешать правительству выполнить эти обязательства, которые оно приняло на себя?

Іван Васюник: Добрий вечір. Я думаю, що ні пан Платіні, ні УЄФА, ні хтось ззовні... ні наші партнери чи наші недруги нам ні не допоможуть, ні не зашкодять провести і підготуватися до Євро. Це виключно залежить від України. Це виключно залежить – я настоюю на цьому – не тільки від української влади, а від української влади і опозиції. Залежить від української нації, залежить від того, чи ми будемо мати одну позицію і одну думку. А чи ми зможемо, власне кажучи, на цьому етапі перебороти ці недоліки нашого управління, які здебільшого будуються на планах і обіцянках... Це ще зі старих добрих часів, які Петро Миколайович пам’ятає. Ми вміли приймати п’ятирічні плани, а потім після п’яти років звітуватися про їх невиконання і переносити на наступний рік.

Це той шанс, це той випадок, коли нам ніхто не дозволить переносити. З однієї сторони. А за цими сухими строками повідомлення УЄФА криється все. Але там є правда. Бо там є і тривога, там є і велика надія. А УЄФА – це організація, яка, на щастя, на відміну від системи державного управління, – я хотів би сказати своїм колегам і зліва, і справа... яка сформувалася не вчора і не з 1-го січня 2008-го року. Яка вже працює 15 років. УЄФА є дуже прагматична організація. Вона не вірить ні словам, ні обіцянкам, ні планам. Вона цього не обговорює. Вона тільки вірить тому, що зроблено на сьогодні. А це тільки може бути підтвердженням того, що ми можемо зробити на завтра. Я перед тим, як, власне кажучи, відповісти на один, два, три ті конкретні маленькі, як назвав пан Платіні... Насправді це маленькі і великі проблеми, які треба перейти Україні за наступних два-три місяці. Щоби ми остаточно зняли питання «Бути чи не бути Євро в Україні?»... Значить, я хотів би сказати дві речі. Перше. Перш за все я хочу подякувати пану Суркісу. Тому що він узяв удар на себе по багатьох питаннях, які не стосуються Федерації футболу.

Але це ознака командної гри. Бо він переживає. І не тільки переживає. Команда – професійна команда – Федерації футболу України разом з урядом працює для того, щоб це сталося. А тепер я повертаюся до конкретних проблем. Ми маємо три конкретні проблеми. Це проблема аеропортів, проблема НСК «Олімпійський» і проблема розміщення. Тобто готельного господарства України. Хотів би вам сказати, шановні, що якщо аналізувати, чому ми зараз у цій ситуації, то треба починати не з емоцій, не з критичних оцінок. Треба просто повернутися всім нам разом десь на рік хоча би назад, на той момент, коли Україна отримала право. І там тоді буде набагато легша відповідь, чи справді треба шукати винуватого. Бо я вам хочу сказати, що на 1-ше січня 2008-го року український уряд цей – я ні на кого пальцем не показую – отримав по всіх шести аеропортах приймаючих міст такі проблеми, які не вирішувалися десятками років. Львівський аеропорт розданий був по чотирьох структурах: Мінтрансу, Міноборони... І я свідомо хотів би звернутися до тих, хто каже, що вони професійно і найкраще можуть організувати... Чому вони це не вирішили минулого року? Ми говоримо про будівництво доріг, і чи можемо ми приймати закони? Та шановні, закон «Про концесію» в Україні діє. Не знаю, Володимир Михайлович, чи за вашої каденції він приймався... Але років п’ять чи шість тому. З 95-го року. Десять років.

Але цей закон... По цьому закону, в Україні не побудований жоден кілометр дороги. І зараз за три місяці останніх із залученням інвесторів вели професійної спільноти юридичної України... Ми підготували цей закон. Ми, Володимир Михайлович, його привнесемо у Верховну Раду і будемо благати... П’ять законів є у Верховній Раді, Володимир Михайлович. Я ще раз наголошую, що десять років ті, хто був при владі, такого закону не зробили. А тепер я вертаюся до проблем. І мене так, як і нашу шановну аудиторію, теж тривожить питання чи тривожить та думка, що близько 90-та відсотків... у 90-та відсотків наших співгромадян закралося хвилювання. Я хочу вам сказати, що я не боюся відставки. Я точно не боюся відставки з причин... «бути чи не бути Євро в Україні?». Можливо, з інших політичних причин. Бо таке життя в Україні. Я вам аргументую чому. У питанні аеропортів... Остання перевірка УЄФА була три місяці тому. За ці три місяці український уряд – і тут є шановний пан Гуржос, який займається цим безпосередньо, – прийняв рішення, які дозволили нам зійти з мертвої точки. Вирішені всі питання власності, виділено більше мільярда гривень у цьому році на реальну підготовку аеропортів. Продовжується реконструкція смуги аеропорту в Донецьку. Починається реконструкція аеропорту «Бориспіль», яка не здійснювалася останні п’ять і більше років. Виділені кошти на проектування всіх аеропортів. Я вас переконую, що у вересні-місяці тема проблеми підготовки українських аеропортів зникне. Ми просто будемо рухатися в плані. І головна проблема. НСК «Олімпійський». Я не хочу, знову ж таки, звертатися до історії. Я хочу тільки нагадати, що донецький стадіон до того часу, поки його почала будувати ця структура, яка зараз його завершує, два роки йшли переговори власника пана Ахметова, приватного бізнесмена, найбагатшої людини з великим досвідом управління... Два роки йшли переговори з трьома структурами. Аж після того заключилася угода з третьою структурою.

І стадіон побудований. Ми не маємо такої розкоші в часі. Але ми прийняли дуже правильне рішення – що ми вчасно відмовилися від помилкового рішення, яке було прийнято авторитетним журі. У цьому журі були більшість архітекторів України. Це навіть не влада була. Більшість архітекторів... провідних архітекторів України. Ми вийшли з цього рішення, ми доповіли УЄФА, що в наступні два-три тижні буде здійснений вибір між двома фірмами. Я говорю про проектувальні фірми. Це німецька і англійська фірма. Щодо, Петре Миколайовичу, будівництва... Я бачу, що ви киваєте головою. У нас немає зараз проектувальної потужності, яка би могла...

Петро Симоненко: Куди ж вони подівалися?

Іван Васюник: А це вже до вас питання.

Петро Симоненко: Ну як же, до мене?..

Іван Васюник: Запроектувати... Я ще раз наголошую.

Савік Шустер: Господин Симоненко, ну что, у нас даже нет структуры, которая может построить коммунизм. Ну что вы?..

Іван Васюник: Яка би могла запроектувати стадіон, який би відповідав вимогам УЄФА.

Петро Симоненко: У нас стадион не могут построить. Заводы строили. А тут стадион не могут построить.

Іван Васюник: У нас, Петре Миколайовичу, за вашої влади не було і шансів отримати право на Євро.

Петро Симоненко: Можно вопрос?

Іван Васюник: Я завершу. Так от ми визначимо проектувальника. І з вересня-місяця почнуться проектувальні і паралельно монтажно-будівельні роботи. Ці роботи будуть в абсолютній своїй більшості проводити українські будівельні фірми. Я на цьому хочу наголосити. І останній аргумент. Підтвердженням того, що ми можемо і – я в цьому абсолютно переконаний – підготуємо стадіон, є те, що ми після двохрічної тяганини – дуже великої тяганини – вийшли з проблеми забудови напроти НСК «Олімпійський». Ця забудова після довгих переговорів... Знову ж таки, нам треба було просто одне зробити. Просто виправити помилки старої влади. Не показуючи ні на кого пальцями. За три місяці площа напроти НСК «Троїцький» буде пуста.

Ганна Герман: А ви маєте бульдозер хоч один в країні? Ви могли загнати бульдозер і все звалити, що вам заважає почати будувати? Коли в 2004-му році Віктор Янукович виділив кошти своїм урядом для реконструкції донецького аеропорту, ви в 2005-му за це проти нього відкрили кримінальну справу. І поки всі олімпійські чемпіони СНД не почали протест, ви не закрили кримінальну справу. А якби ви тоді дали закінчити реконструкцію донецького стадіону... донецького аеропорту, ви б зараз його мали таким самим готовим, яким Ринат Ахметов зробив вам стадіон.

Іван Васюник: Пані Ганна, Ринат Ахметов зробив стадіон для себе і для України. Це раз.

Ганна Герман: Для України. Насамперед.

Іван Васюник: Пан Янукович, до якого я не маю ніяких претензій персонально... Пан Янукович, на превеликий жаль, у 2004-му році виділив гроші тільки для донецького аеропорту.

Ганна Герман: Але сьогодні ви би вже мали цей аеропорт. А ви не дали його тоді зробити.

Іван Васюник: А не для дніпропетровського, львівського і київського. І хай це залишається на совісті тих, хто приймав тоді рішення.

Савік Шустер: Господин Гуржос, пожалуйста.

Вадим Гуржос: Я хочу декілька слів сказати... Тут тема Донецька піднялася. Я маленький тільки коментар зроблю. Що цей уряд – уряд Тимошенко – і донецький аеропорт... На донецький аеропорт урядом Тимошенко, якщо ми вже кажемо про уряди і про відносини до минулих урядів... виділив на донецький аеропорт у цьому році 733 мільйони. З мільярда і 8 мільйонів, які виділені на всі аеропорти для підготовки до Євро-2008. Інші кошти розподілили. 120 мільйонів – на аеропорт «Бориспіль». Там очікується ще будівництво терміналу нового за кошти японського кредиту. Тому, скажімо, 120 мільйонів їм достатньо на цей рік. 63 мільйони – на аеропорт «Жуляни», який є комунальною власністю. І далі розподілили на проектування, на інші аеропорти... З одною метою. Що да, дійсно, той клубок проблем, який ми отримали сьогодні по аеропортам, – його розв’язати в один момент неможливо.

Там особливі проблеми полягають якраз у власності. І я бачу Людмилу Супрун, яка по власності хоче зараз щось прокоментувати. Я хочу упередити вас і пояснити, що ми розділили зараз цю проблему на два рівні. І той меморандум, який підписаний Кабінетом Міністрів, Міністерством транспорту, Федерацією футболу, приймаючими містами... Ми розділили цю ситуацію на питання, які потребують зараз фінансування, які потребують рішення, які потребують проектування для того, щоб не пройти ті терміни, коли нам уже УЄФА скаже «до побачення, ви вже нічого не встигаєте». Ми прийняли це рішення свідомо. І віднесли трошки в сторону питання власності.

Абсолютно добре розуміючи, що ці питання в найближчий час розв’язати буде неможливо. Тому державний бюджет сьогодні виділяється на ці аеропорти незалежно від їх власності. Донецький аеропорт належить-то обласній владі. Він не є державним на сьогоднішній день. Кошти виділені з державного бюджету. У минулому році ситуація була аналогічна. Та ж сама ситуація з будівництвом доріг у місті Донецьк. Я скажу відверто, що з державного бюджету в цьому році виділені значні кошти на місто Донецьк, яке не відноситься, скажемо, до компетенції «Укравтодору» або Мінтрансзв’язку. Свідомо це було зроблено. Для того, що всі розуміють, що місто Донецьк сьогодні готується найкраще до Євро-2012. І йому допомагають. І ні в кого не піднялася рука викреслити ці кошти. Хоч вони в якійсь ступені не є навіть і законними. Інше питання...

Ганна Герман: То чому в 2005-му році за це саме проти Януковича кримінальну справу ви відкрили? Чому? Ви то саме зараз робите.

Вадим Гуржос: Я хочу повернутися к тому, що сказали попередні виступаючі. Не повертайтеся в історію. Ідемо в майбутнє. Є сьогоднішній день, є сьогодні приклади. І я ще хочу заспокоїти людей, які сидять у цій студії, які знаходяться у телеекранів. Я думаю, що ця дискусія трошки важка для них. Бо вони не розуміють, про що йде мова. І взагалі де рамки і де кордони цієї всієї проблеми. Прислухайтеся до того, що каже зараз віце-прем’єр. Вимоги УЄФА відносяться, по-перше, до стадіонів, які на сьогоднішній день вирішуються і будуть вирішені. По-друге, вони відносяться до розміщення. Це питання місцевої влади і місцевого самоврядування. І тут не дуже багато законів потрібно. І я абсолютно впевнений в тому, що в існуючому полі ми виконаємо ці завдання. І третє питання.

Підготовка транспортної інфраструктури. Перш за все це аеропорти. Дороги ми відбудовуємо з 2005-го року. Ми їх підготуємо спокійно. Аеропорти... Сказано. Я не буду повторюватися. Тільки в цьому році більше мільярда ми витратимо, все зробимо. «Укрзалізниця»... Ми відкрили такий факт, скажемо, в бесіді, яка була з Платіні і з присутніми членами УЄФА... Я їм сказав, що українська залізниця є одною з найбільших в Європі. 22 тисячі кілометрів. І вона може порівняна бути з Францією чи з Німеччиною. У нас є така особливість як перевезення пасажирів у нічний час. Уся Європа їздить тільки вдень. І не мають спальних вагонів.

Я сказав, що тільки в напрямку Донецька ми можемо поставити 12 поїздів в одну сторону і 12 – в другу. 24 тисячі пасажирів щонайменше можна перевезти. Скажемо, були певні події, коли ми пам’ятаємо, що ці пасажири перевозилися. Слава Богу. І їх це абсолютно задовольнило. На сьогоднішній день той контроль і той моніторинг, який існує на сьогоднішній день у виконавчій владі... Я коли вчора розмовляв з президентом Федерації футболу Турції і Кіпру, вони були здивовані, коли я їм показав на схемі, як сьогодні є контроль і моніторинг... Кабінет Міністрів, наприклад, по інфраструктурі...

Савік Шустер: Спасибо.

Вадим Гуржос: Міністерство транспорту... Такого не було ні в одній країні. І я думаю, що не буде. Можливо, тільки в Китаї буде. Дякую.

Савік Шустер: Вице-премьеру нечего сказать на это?

Іван Васюник: Ні. Я дякую своєму колезі. І я в цій частині хотів би наголосити... Просто, можливо, розвінчати певний міф, який тут звучав, у цій залі. А чи є хтось такий один і чи може бути хтось такий один великий в Україні, який візьме і підготує Україну до Євро? Я стверджую, що ні. Тому що вся влада і вся країна має підготуватися. От у даному випадку ви бачите перед собою відповідальну людину, яка відповідає за підготовку аеропортів, доріг. Є Міністерство сім’ї, молоді і спорту, міністр, який відповідає за підготовку стадіону. І так кожне міністерство, яке має певні функції і певні ресурси, має відповідати за підготовку кожної ділянки. Уряд, прем’єр-міністр як керівник уряду безпосередньо організовує... Я як віце-прем’єр-міністр несу пряму, безпосередню відповідальність за координацію, за результати. За все, що буде добре. І все, що буде не добре.

Савік Шустер: Подождите. Вице-премьер говорит. Я не хочу его прерывать. Он отчитывается даже перед вами, депутатами. Поэтому Петр Симоненко...

Петро Симоненко: Шановні, я хотів би, щоб усі зрозуміли... Серед політичних партій, які є у Верховній Раді чи у нас в Україні, жодна політична партія не виступила проти Євро-2012. Тому тут шукати ворогів немає ніякої потреби. Це по-перше. По-друге. Щоб дати відповідь, коли аплодують у цій аудиторії... чи, може, хтось не розуміє біля екранів телебачення... То ви повинні зрозуміти... Ось як мені відповідати? Я сьогодні відкриваю план роботи на наступний тиждень. А там записано: розглядаємо у вівторок бюджет України. А бюджет ще не вносився. Все кажуть про плани, про виконання.

Кажуть про закони Євро-2012... А законів-то не внесено ще. Ми ще їх не бачили в очі. Я ще раз кажу: комітети не розглядали, не бачили в очі ці проекти. Це по-друге. По-третє. Я хотів би, щоб тут зрозуміли нашу державницьку позицію. Коли говорять про залізницю, то повинні знати, що 20 процентів верхнього покриття залізниці не маємо права експлуатувати. У нас треба переглянути... всі перекласти верхні покриття доріг для того, щоб виконати норми, які сьогодні передбачають по перевезенню пасажирів. І основне ще раз хочу заявити... Що ми якраз і хотіли послухати сьогодні уряд, що вони організували українську економіку, що вони цим проектом дадуть робочі місця нашим громадянам... Не з Тайваню, не з Туреччини будуть везти. До речі, я думав, що віце-прем’єр знає, що ще стадіон донецький не побудований. А він просто не знає цього – що він не побудований.

Іван Васюник: Петре Миколайовичу, давайте не...

Петро Симоненко: Тому я хотів би запропонувати сьогодні зрозуміти одне: наше завдання спільне. Через Євро-2012 організувати сили в Україні для того, щоб створити робочі місця, відновити наші, так скажемо, будівельні підприємства, які можуть займатися промисловим будівництвом. Нам є чим займатися сьогодні. А це, на жаль, тільки, так скажемо, розмова про те, хто більше... І я заявляю тут ще раз, що прийде час – і ми після Євро-2012 будемо розглядати, хто і яка структура більше вкрав. Ось до чого прийде при цьому.

Іван Васюник: Петре Миколайовичу, на відміну від вас, я говорю тільки фактами. І знаю те, що я знаю. Петре Миколайовичу, я ставлю вас до відома, що 14-го вересня на день міста Дніпропетровськ буде відкритий стадіон – перший європейський стадіон... У Дніпропетровську.

Петро Симоненко: Ми говорили про стадіон у Донецьку. І ви сказали про Донецьк, а не про Дніпропетровськ.

Іван Васюник: Петре Миколайовичу, майте стримок. Петре Миколайовичу, стадіон у Донецьку буде відкрито наступного року. Два наступних стадіони будуть відкриті до 2010-го... Три наступні стадіони будуть відкриті до середини 2010-го року. І стадіон НСК «Олімпійський», на якому буде визначений переможець наступного Євро-2012, і йому вручений кубок і золоті медалі, буде відкритий із запізненням, відповідно до цих термінів... Але до кінця 2010-го року. Що абсолютно відповідає параметрам і вимогам УЄФА. Бо згідно вимог УЄФА, стадіон не може бути введений в дію не менше, ніж за рік до початку Євро.

Савік Шустер: Владимир Сивкович.

Володимир Сівкович: Ви знаєте, коли я зараз слухаю, мені згадується Насреддін, який сказав, що він може навчити осла говорити. Коли спитали як... «Через 20 років». – «А чому через 20 років?» – «Бо осел умре або щось станеться ще інше». От зараз така ж сама картина. Нам обіцяють все, що завгодно. Але глибини і понять великих у цьому немає.

Тому я не бачу, наприклад, і не бачив ніколи до сьогоднішнього дня план роботи по Євро-2012. План, в якому відображалося б все, що потрібно. І в тому числі відповідальні. У нас є агенція на чотири кімнати і на чотири мільйони гривень. Є Червоненко. Але в нього, наскільки я розумію, більше нічого немає. Крім цього, обвиняють опозицію. Та опозиція рада робити все що завгодно... І коли в 2007-му році було прийнято Євро, Григорій приїхав з радісною звісткою, то тоді парламент прийняв рішення... прийняв постанову про те, що ми – парламент – зобов’язуємося голосувати все, що потрібно для Євро-2012.

З тих пір нічого не було внесено в парламент. Жодного законопроекту по цим питанням. Тоді про що ми взагалі говоримо? І саме страшне – що у вересні-місяці цей ключ, який буде... На жаль, сьогодні я не побачив, що Євро-2012 – це вперше комерційно-спортивний проект. А раз комерційно-спортивний, то потрібно до нього і підходити таким чином. Тому що УЄФА – Суркіс Григорій не дасть сказати неправду – вона в першу чергу хоче з нас витягнути гроші. З цього проекту. Не з нас, а з цього проекту. Як же вона його витягне, як у нас не буде сервісу, не буде давати такі квитки, як, наприклад, за кордоном... Від 200-т до 3-х тисяч євро за місце в фіналі. Такого ж не може бути – коли немає...

Савік Шустер: Я прошу вас: очень коротко. У нас просто времени... Михаил Сирота, пожалуйста. Людмила Супрун потом.

Іван Васюник: Шановному колезі скажу, що є програма, є генеральний план. І щоби мати якийсь аналіз, то треба її прочитати, а потім говорити фактами. Так от аналіз цієї програми і плану говорить нам про дуже прості завдання, які стоять перед Україною. Про підготовку шести стадіонів. І, будьте певні, я знаю напам’ять графік їх підготовки. Про реконструкцію більше чотирьох тисяч кілометрів доріг в Україні. Про будівництво більше 300-т кілометрів нових залізничних ліній. Про будівництво в Україні більше 100-та нових готелів. Чого не було ще розуміння в нашої попередньої влади. Я абсолютно не є прихильник показувати пальцем і звертатися в минуле. Я хочу, щоб ми чесно дивилися один одному у вічі і сказали, що за минулий 2007-й рік влада, яка вважала себе професійною і ефективною, подала до Верховної Ради України один законопроект і зробила одне засідання організаційного комітету по підготовці до Євро, яке вів Дмитро Володимирович Табачник. Оце увага влади.

Савік Шустер: Михаил Сирота. Прошу вас: коротко.

Михайло Сирота: Шановний Іван Васильович, бачу четверту проблему, яку ви не назвали. Хотів спитати Григорія Михайловича. Але оскільки командна гра демонструється, то хочу спитати у вас. Ми не потрапили у Євро-2008. Наша збірна команда. І програли вихід у світовий, очевидно, цей раунд. То як ми плануємо на рівні уряду, на рівні нашого суспільства?.. Все ж таки як росіяни? Хоча би вийти у півфінал? Чи, не дай Боже, програти у першому ж загальному турнірі? І якщо ми плануємо зайняти достойне місце, то що планується зробити тут з тренерським складом, гравцями? Як це зробити? Щоб Україна не опозорилася на момент гарної підготовки нашого турніру і нульового місця за результатами футбольних ігор.

Григорій Суркіс: Все ж таки я перепрошую, але давайте... Я казав про компетенцію, функцію і відповідальність. Давайте ми до шановного Івана Васильовича все ж таки не будемо це питання звертати. А до мене. Тому що я зовсім не зволікаю про те, що ви зараз наголошуєте. Але я повинен вам сказати... Знаєте, що найбільш хибне сьогодні? Я три тижні тому прийшов у цю аудиторію і конкретно Савіку сказав, що я не прийду в аудиторію жодним чином, якщо я буду сприймати те, що в цій аудиторії буде проходити, як сварку. Як образу одної політичної сили на іншу.

Сьогодні саме я можу констатувати, що темою нашої дискусії не є конкретні, практичні рішення про те, як опозиція – я ще раз підкреслюю – і як влада можуть спільно зробити, щоб усі гарантії, всі вимоги УЄФА були виконані. І я сьогодні скажу вам відверто. Ви підозрюєте навіть Федерацію футболу, яка спромоглася дійти до висновку УЄФА, до шановного журі... 12 членів журі, які вирішили віддати 8 голосів за Україну, 4 голоси за Італію, яка більш готова, ніж ми... Майже готова. Хорватія і Угорщина отримали зеро. Нуль. Я тоді сказав, що якщо б я в свою країну привіз би нуль голосів, то я повинен був би повіситися. Скажу вам відверто, що точно так же я вам скажу сьогодні... Якщо ми втратимо шанс провести Євро-2012, я переконаний в тому, що вішатися я не буду.

Але я повинен сказати, що життя-буття наших дітей і онуків під великою загрозою того, що ми відбираємо у них майбутнє. І я ще раз сьогодні цю аудиторію запрошую до дискусії. Не хто винен, яка влада, перебуваючи при владі, більше зробила чи менше... Давайте сьогодні казати не хто винен, а що потрібно зробити місяці три наступні, а потім ще три з половиною роки для того, щоб зустріти це свято на українській землі. Щодо вашого запитання... Тренерський штаб.

Тренерський штаб національної збірної очолює п’ятикратний чемпіон Радянського Союзу, пан Михайличенко. Чемпіон Італії, п’ятикратний чемпіон Шотландії. Людина, яка знана всьому світу. Сьогодні йому допомагає володар і Кубка Кубків, і Суперкубка... Євтушенко. Пан Володимир Веремєєв. Ці всі знані люди, які колись нас радували своєю грою на смарагдових стадіонах різних країн... І останнє. Ви знаєте, у нас сьогодні випестовуються доморощені гравці 89-90-го року народження, які саме в 2012-му році будуть спроможні додати потенції, сили, передчуття передбачуваності, патріотичності і перемог на наших стадіонах і польських.

Савік Шустер: Спасибо. Людмила Супрун, пожалуйста.

Людмила Супрун: Я постараюся дуже коротко.

Савік Шустер: 30 секунд. И 30 секунд – вице-премьеру. Я прошу.

Людмила Супрун: Я постараюся дуже коротко сказати наступне. Я вірю в те, що ще Україна може встигнути все зробити. І в нас був такий приклад, коли за 186 днів паном Кирпою, колишнім міністром транспорту, був збудований об’єкт, який можна порівняти з «Олімпійським» стадіоном. І за півтора року практично він привів у порядок всі без виключення центральні вокзали в обласних центрах України.

Тобто є така можливість. Були українські будівельники. Були українські проектанти. І були нормальні люди. Для цього потрібна хоча б одна відповідальна людина. І не діліть ви на одного дракона, в якого 300 голів, одне завдання. Дайте в уряді одну відповідальну людину. Але ще одне... Сьогодні в нас практично залишилося два дні. І немає коаліції. Тому і коаліція, і не коаліція в однакових умовах. За таких умов пропоную опозиції чи тим, хто сьогодні поки що ці два дні в опозиції, взяти ініціативу по прийняттю законів і примусити коаліції – чи колишню коаліцію, чи яку там... діючу, чи не діячу... прийняти ці закони заради Євро-2012. Тоді буде зрозуміло, що є можливість подолати такі проблеми в Україні. І Євро буде проведено.

Савік Шустер: Господин вице-премьер, мы сейчас будем переголосовывать. Я, кстати, вам скажу, что люди, которые вас поддерживали – а у вас больше 50-ти процентов, – в основном были женщины. Женщины более оптимисты, как Людмила Супрун. Но мы сейчас будем переголосовывать, встревожены или не встревожены люди. Вот у вас есть 30 секунд, чтобы их успокоить.

Іван Васюник: Я хочу приєднатися до моєї колеги. Ми маємо унікальний за останніх років 15-17 і наступні 15-20 років проект для України. Цей проект, який через 4 – не через 12 – років поставить перед нами зовсім іншу Україну. Я ні на секунду не сумніваюся в тому, що в цьому проекті є місце кожному із тут присутніх у залі. І кожному громадянину. І тільки це... тільки запорука єдності, консолідації, припинення сварок, припинення дискусій і непорозумінь... а факт, що ми приступимо всі разом до активних дій і виконання наших планів, може переконати всіх нас у тому, що ми будемо мати успіх. Євро-2012 буде в Україні.

Савік Шустер: Дякую. Итак, приготовьте ваши пульты. Голосуем. Обеспокоены ли вы тем, что проведение Евро-2012 в Украине оказалось под угрозой? «Да, обеспокоен/обеспокоена» – кнопка «так». Зеленый свет. Видите? Нажимайте еще раз... Приняли. Смотрим. Помним: 89.3 были обеспокоены до нашей дискуссии. А что у нас получится сейчас?.. (коментуючи діаграму) А сейчас у нас получится 87. Значит, в принципе, не очень-то изменилось общественное мнение. Люди продолжают быть очень обеспокоенными. Вы видите, очень обеспокоенными. Видимо, это потому, что люди чувствуют, что реально дискуссия – она политическая. Что стенка на стенку. А когда стенка на стенку, очень сложно что-то создать.