– Як почуваєтеся після впевненої перемоги над «Поліссям»? Який настрій всередині колективу?
– Все добре, щоправда, я трохи прихворів перед грою, тому вихідний у понеділок провів вдома. Настрій непоганий, але ми очікуємо, що боротьба за золоті медалі ще попереду. Залишилося шість турів, від першого місця нас відділяють чотири очки, але, вважаю, немає нічого неможливого, тому вирізняти перемогу над «Поліссям» від будь-яких інших я б не став.

– Після поєдинку з «Минаєм» цю гру вдалося провести краще? Жодних дорікань не було?
– Ми граємо у такому клубі, що, якщо перемагаєш впевнено, кажуть, що це суперник слабкий, якщо перемагаєш менш впевнено, критикують за нашу гру. Зіграли унічию – це сприймається як поразка. Я до цього вже звик, тому ставлюся по філософськи, особливо не читаю коментарів. Перемогли – це найголовніше. За кожну перемогу дають три очки, тому зіграли успішно – і пішли далі. Пізніше будемо розбиратися і дивитися, що не так.

– На матч з «Поліссям» ви виводили дітей загиблих фанів «Динамо», з якими почуттями долучилися до цієї акції?
– Ми вже давно підтримуємо благодійний фонд «Трибуна героїв», усі клуби долучилися до цієї акції та беруть у ній участь. Шкода, що привід, з якого діти виходили з нами, сумний. Намагаємося їх підтримувати. Сподіваюся, емоції, які вони отримали, вийшовши на поле, хоча б трохи прикрасять їхнє життя.

– Чи це додатково мотивувало футболістів на гру?
– Так, нам теж це додало емоцій та мотивації. Співчуваємо кожній родині, в якій горе. В нашій країні велика біда – це війна, і ми висловлюємо солідарність з цими сім’ями. Неможливо повірити, що таке коїться у 21-му столітті. Сприймаю це близько до серця. Участь у цій акції додала сил, щоб здобути перемогу.

– Чи слідкували за своєю статистикою? Чи знали, що матч з «Поліссям» буде для вас 100-м у Прем’єр-лізі?
– Ні, не слідкував і не знав про 100-й матч. Але дивився, що через кілька поєдинків зіграю 150-й матч за «Динамо» в усіх турнірах. Якщо взяти до уваги час, за який я провів ці поєдинки, вважаю, що зіграв мало. Міг зіграти більше, але, на жаль, були травми та конкуренція. Знаю, щоб наздогнати Олександра Шовковського, мені потрібно зіграти ще дві кар’єри (посміхається). В цілому, приємно провести у Прем’єр-лізі 100 матчів. І ще багато попереду.

– Половину з цих матчів ви зіграли «на нуль», чи вас радує такий відсоток «сухих» поєдинків?
– Треба брати до уваги те, що я граю за «Динамо», де зібрані найкращі футболісти країни, тому і такий відсоток «сухих» матчів. Краще дивитися, скільки я пропустив, мабуть, у цій графі потрібно щось покращувати (посміхається). Взагалі, звісно, дуже приємно грати «на нуль» та перемагати.

– Який матч за цей час вам запам’ятався найбільше? Який могли б виділити?
– Мабуть, я б виокремив два матчі – це дебютний поєдинок за «Динамо» та чемпіонський, коли ми перемогли «Інгулець» та достроково виграли чемпіонат.

– А який поєдинок вважаєте невдалим, і його хотілося б забути?
– Було таких пару поєдинків, які б хотілося взагалі стерти з пам’яті (посміхається).

– Розкажіть, чому було присвячене сьогоднішнє тренування, на що звертали особливу увагу?
– Це було перше тренування у тижневому циклі, більше для емоцій. Ми попрацювали у тренажерній залі, підготувалися до основної частини тренування. У нас, воротарів, була своя робота. Загалом, у нас є два дні, які ми здебільшого присвячуємо навантаженням. Тож усе як завжди, йдемо за звичним графіком. Немає сенсу виокремлювати якусь нову вправу.

– Яка ваша улюблена частина тренувань для воротарів?
– Я пожартую: моя улюблена частина, це коли тренери кажуть, що тренування закінчено (сміється). Зізнаюся, усі ми трохи ледачі.

– Наступний матч із «Дніпром-1», чим вам запам’ятався цей суперник після матчу першого кола?
– Це хороший суперник. Ми граємо у гостях, там усім командам важко. Думаємо лише про перемогу, адже шляху назад у нас немає, лише уперед. Очікую, що буде важкий матч.

– У минулому матчі «Динамо» мінімально поступилося, завдяки голу Гуцуляка, у другій частині сезону «Дніпро-1» не виглядає настільки потужно?
– Матч від матчу може відрізнятися, але проти «Динамо» усі суперники виходять, наче на останній бій. Так було і буде завжди. На ходу наш опонент чи переживає спад – це не грає жодної ролі. Повторюся, коли команди виходять проти «Динамо», у них сили де й беруться, їх вистачає на усе, що завгодно.

– Ходять чутки, що цей поєдинок команди можуть зіграти у Києві, чи вам би хотілося, щоб гру перенесли з Дніпра?
– Думаю, мало вірогідності, що таке станеться. У Дніпрі часті повітряні тривоги, тому потрібно розуміти, що через це можемо грати на пару годин довше. Хочеться просто спокійно зіграти, щоб усе було добре.

– Цього разу команда проведе повноцінний тижневий цикл підготовки, це звичніше, ніж грати двічі на тиждень?
– Люди до усього звикають, і ми вже звикли грати через третій день на четвертий. У нас так було і восени, коли брали участь у єврокубках, і зараз у чемпіонаті. Краще грати у такому режимі, адже ти постійно перебуваєш у тонусі, та й тренувань менше (посміхається).