– Андрію, ви вже багато разів проходили тут медобстеження. З якими емоціями або спогадами повернулись сюди?
– В принципі, медичний центр добре знайомий, ось тільки назва тепер інша. А загалом під час медогляду нічого нового, усе, як і раніше. Кожен професійний гравець розуміє, що обстеження необхідне, щоб перед зборами впевнитися у тому, що ти здоровий та можеш витримувати навантаження.

– Чи є у вас тут знайомі лікарі? Як загалом оцінююте кваліфікацію тутешніх спеціалістів?
– Звісно, за такий довгий період часу з лікарями вже встиг познайомитися, приємно їх побачити знову, привітатися та запитати, як їхні справи. Щодо рівня їхньої кваліфікації, усе супер, як завжди. У часи війни ми особливо цінуємо самовіддану працю лікарів. Без наших військових, лікарів, рятувальників, наша перемога неможлива. Тому усім, хто працює на перемогу, величезна подяка за їхню працю, усі спортсмени це дуже цінують. Взагалі, маємо триматися усі разом та підтримувати одне одного у цей складний час.

– У якій формі перебуваєте зараз? Коли можна очікувати вашого повернення на поле?
– Поки що потрібно думати про те, щоб повернутися до тренувань у загальній групі, адже я лише нещодавно розпочав бігати. Процес відновлення іде нормально. З кожним днем потрібно збільшувати навантаження. Сподіваюся, коліно не реагуватиме болісно, і я зможу прогресувати. При таких травмах важко назвати конкретну дату повернення на поле. Але, сподіваюся, якщо все і надалі йтиме за планом, на другу частину збору я буду готовий.

– Чи вам вже дозволена якась робота з м’ячем?
– Поки що ні, з м’ячем працювати не можна. Лише бігати і то по прямій. Якщо коліно не реагуватиме на цю роботу, тоді можна буде додавати пробіжки зі зміною напряму. І лише після цього розпочинати роботу з м’ячем.

– Після того, як ви зазнали травми, результати «Динамо» погіршилися – команда протягом певного часу не могла перемогти. З якими емоціями спостерігали за грою колективу, будучи не в змозі вийти на поле та допомогти команді?
– Звісно, не найкращі. Але це футбол, і таке буває. Для нас найголовніше зробити висновки та рухатися далі. Кожен гравець, який одягає футболку київського «Динамо», має пам’ятати, що це найкраща команда в нашій країні і виходити на ігри з єдиним настроєм – перемогти.

Я бачу величезний потенціал у наших футболістах, в команді є багато молодих хлопців. Звісно, має пройти певний час, адже це нормально, коли у молодому віці не вистачає стабільності. Усі гравці через це проходили. Думаю, ви пам’ятаєте, коли мені було 19-20 років, у мене було так само. Потрібно перетерпіти, якісь матчі програти, щоб отримати досвід. Ми будемо робити усе, щоб «Динамо» стало чемпіоном цього року.

– Останнім часом команда знову стала на переможний шлях, як можете оцінити перспективи «Динамо» у цьому сезоні?
– Звісно, я вірю, що Олександр Шовковський приведе команду до чемпіонства, і водночас робитиму усе, що в моїх силах задля цього. Найголовніше – це бути разом, бути однією командою, однією сім’єю, виконувати те, що просить головний тренер та тренерський штаб. Останні ігри у минулому році показали, що команда може перемагати та здобувати результат. Усе в наших руках і ногах. Потрібно добре підготуватися на зборах і у найкращих кондиціях підійти до другої частини чемпіонату.