Заключний матч кваліфікації з італійцями не мав для збірної України жодного турнірного значення. До Барі вирушили з метою не додати собі сорому. І не додали, хоча й поступилися – 1:3. Причому знову ведучи в рахунку після того, як уже на 19-й хвилині Полунін з передачі Орбу відправив м'яч у дальній кут воріт Перуцці.

Удар вийшов кострубатим, але м'яч зачепив ногу Костакурти, змінив напрямок польоту і дезорієнтував голкіпера Скуадри. А трохи раніше після флангового прострілу того ж Орбу Нагорняку взагалі не вдалося влучити по м'ячу – поки він готувався прийняти його, Мальдіні випередив дніпрянина.

Стартові хвилини наша команда провела активно, не тушувалася перед грізним суперником і примусила неабияк понервувати наставника апеннінців Арріго Саккі. «У першому таймі нам протистояв суперник з розряду тих, гра яких викликає підвищене хвилювання», – зізнався після матчу алленаторе.

Та ще перед тим, як рахунок було відкрито, Анатолію Конькову довелося вносити корективи в склад нашої команди. На 14-й хвилині зазнав травми і був змушений залишити поле Горілий. Його місце в центрі оборони зайняв Євтушок, але його взаємодія з Беженаром, як показали подальші події, залишала бажати кращого.

Треба сказати, що тренерський штаб збірної України цього разу зробив ставку на гравців «Дніпра» (шість футболістів), один з яких (Шаран) дебютував під національним прапором. «Динамо» в старті представляли лише троє виконавців (Лужний, Беженар і Калитвинцев), а четвертий (Похлєбаєв) вийшов на заміну.

Флагман вітчизняного футболу продовжував потерпати від єврокубкової невизначеності. Гінці з російських клубів як шуліки злетілися до української столиці торгуватися за Шевченка, Леоненка, Шовковського й інших лідерів біло-синіх. Президент клубу Григорій Суркіс навіть дав прес-конференцію, на якій відрізав: «Динамо» не збирається розлучатися з жодним футболістом».

…Італійці тим часом поступово прийшли до тями, повністю захопили ініціативу і розставили все по місцях. Двічі у воротах Суслова розписався туринець Раванеллі, а ще один гол забив захисник «Мілана» Мальдіні, котрий підключився до атаки, елегантно обіграв Беженара і спіймав Суслова на зустрічному русі.

«Можливо, це не найважливіші голи в моїй біографії, але те, що вони одні з найбільш важливих, – безперечно», – сяяв від задоволення бомбардир. До слова, Раванеллі став четвертим футболістом, якому вдалося забити у ворота української збірної два голи. Перший дубль в активі угорця Кіприха ще в дебютному поєдинку, а пізніше подібним чином також відзначилися хорват Шукер і словенець Удович.

Власне, на цьому наша команда й завершила свої виступи в першому для неї відбірному циклі. В десяти матчах було одержано лише чотири перемоги, зафіксована одна нічия при п'яти поразках (м'ячі 11 – 15). І тільки четверте місце (13 очок) у групі слідом Хорватією й Італією, які набрали по 23 бали і разом напряму пробилися до фінальної частини Євро-1996, а також Литвою (16).

По-своєму унікальним був і той факт, що протягом 1995 року підопічні Конькова провели сім офіційних поєдинків, але жодного товариського.

Підбивати підсумки виступу збірної Виконком ФФУ збирався 8 грудня. Напередодні ж відбулося засідання тренерської ради, на якому Конькову було висунуто чимало претензій. Чекати рішення керівного органу головний тренер не став і відразу написав заяву про звільнення.

Формулювання виявилося банально простим – за станом здоров'я. Що, втім, не завадило Анатолію Дмитровичу невдовзі очолити комітет з проведення змагань і піти відкритою війною на Віктора Банникова. Аж до спроб посунути того з посту голови національної федерації насильницьким шляхом.

Але це буде пізніше. А поки члени надзвичайного комітету ФФУ чухали потилиці, кого б ангажувати на гарячу посаду цього разу. І вже 27 грудня оприлюднили свій вердикт – віднині збірну поведе тандем фахівців в особах Йожефа Сабо, який після певної паузи знову очолив «Динамо», і Леоніда Буряка з «Чорноморця».

Заступник Банникова Анатолій Біденко пояснив пресі, буцімто рішення прийняте, виходячи з того, що обидва тренери очолюють колективи, які лідирують у чемпіонаті країни, і синергія їхніх ідей, напрацювань та методик стане в пригоді головній команді. Причому повноваження і відповідальність обох абсолютно паритетні.

«Я розмовляв з Йожефом Йожефовичем з приводу нашої спільної праці, і можу сказати, що ми докладемо максимум зусиль для створення конкурентоспроможного колективу», – зізнався Буряк.

Однак невдовзі з'ясувалося, що Біденко надто вільно трактував призначення, бо насправді в офіційних документах федерації ні про який тандем мова не велася. Там чітко чорним по білому було зазначено, що Сабо – головний тренер збірної, а Буряк – тренер. І не більше.

Таким чином, Йожеф Сабо вдруге став біля керма національної команди. Вперше це відбулося восени 1994-го – тоді в статусі виконуючого обов'язки наставник київського «Динамо» тимчасово змінював Олега Базилевича.

Зігравши внічию зі Словенією (0:0) і вигравши у Естонії (3:0), Сабо вважав свою місію виконаною. Тепер перед ним стояло завдання провести з головною командою країни повний відбірний цикл чемпіонату світу-1998. Зрозуміло, провести успішно.

Старт нової кваліфікації був призначений на серпень 1996 року…

Матч №26
ІТАЛІЯ – УКРАЇНА – 3:1
11.11.1995. Барі. Стадіон «Сан-Нікола». Хмарно. 16 градусів. 43 999 глядачів. Відбірний матч Євро-1996.
Арбітр – С.Мументалер (Швейцарія).
Італія: Перуцці, Бенарріво, Мальдіні (к), Ді Маттео, Феррара, Костакурта, Д.Баджо (Кріппа, 46), Альбертіні, Дель П’єро (Карбоні, 87), Дзола (Сімоне, 65), Раванеллі.
Тренер – А.Саккі.
Україна: Суслов, Лужний (к), Скрипник, Беженар, Горілий (Євтушок, 14), Полунін, Орбу, Калитвинцев, Нагорняк (Похлєбаєв, 72), Шаран (Попов, 51), Гусейнов.
Тренер – А.Коньков.
Голи: 0:1 Полунін (19), 1:1 Раванеллі (22), 2:1 Раванеллі (49), 3:1 Мальдіні (54).
Попереджені: Д.Баджо, Кріппа – Беженар, Лужний.

*   *   *

Таблиця 4-ї відбірної групи:

                                    І        В       Н      П      М               О

1.    Хорватія              10     7       2       1       22 – 5          23

2.    Італія                   10     7       2       1       20 – 6          23

3.    Литва                  10     5       1       4       13 – 12       16

4.    УКРАЇНА              10     4       1       5       11 – 15       13

5.    Словенія             10     3       2       5       13 – 13       11

6.    Естонія                10     0       0       10     3 – 31          0

*   *   *

Матчі збірної України в кваліфікації Євро-1996:

07.09.94      УКРАЇНА – Литва       0:2
12.10.94      УКРАЇНА – Словенія   0:0
13.11.94      УКРАЇНА – Естонія     3:0 (Коновалов, Кірс, автогол, Гусейнов)
25.03.95      Хорватія – УКРАЇНА   4:0
29.03.95      УКРАЇНА – Італія       0:2
26.04.95      Естонія – УКРАЇНА     0:1 (Гусейнов)
11.06.95      УКРАЇНА – Хорватія   1:0 (Калитвинцев)
06.09.95      Литва – УКРАЇНА       1:3 (Гусейнов-2, Гусін)
11.10.95      Словенія – УКРАЇНА   3:2 (Скрипник, Гусейнов)
11.11.95      Італія – УКРАЇНА        3:1 (Полунін)

*   *   *

Підсумки 1995 року: 7 матчів (3 перемоги, 4 поразки, м’ячі 8 – 13).
Найбільшу кількість матчів (7) провів Геннадій Орбу («Шахтар»).
Найкращий бомбардир (4 голи) – Тімерлан Гусейнов («Чорноморець»).
Найбільшу кількість матчів за історію (15) провів Сергій Попов («Шахтар»).
Найкращий бомбардир за історію (5 голів) – Тімерлан Гусейнов («Чорноморець»).