– Будь ласка, ваш короткий коментар по грі. Потім – запитання.

– Звісно ж, ми дуже задоволені підсумком сьогоднішньої гри. Та ми знаємо, що за тиждень гра розпочнеться знову з рахунку 0:0. І проста перемога нашого суперника лише в один м’яч – це знову нічия. Ми знали, що нам доведеться в якихось епізодах терпіти, бо АІК кваліфікована команда, добре організована в кожній ігровій ланці. Утім, це не означало, що ми готувалися грати від оборони постійно. Значну роль відіграє ще й штучне поле. До такого потрібно звикати, але і з цим ми впорались. Певен, через тиждень на нас чекає ще більш напружений поєдинок. І ми будемо готуватися до цього.

– До гри всі говорили, що АІК – фаворит цього протистояння. Зараз щось змінилося?

– Так, ми перемогли. Утім, це ж не означає, що ми пройшли далі. Якщо будемо в також ключі діяти в матчі-відповіді, то є всі шанси для загального успіху. Все буде вирішуватися за тиждень.

– Вікторе, що вас найбільше здивувало в діях підопічних?

– Я знайомий із хлопцями лише три тижні, тому деякі епізоди гри та дії окремих виконавців стали для мене справжнім одкровенням. Радів та дивувався одночасно! Щойно я зазирнув до роздягальні, поглянув на них, і зрозумів, як же вони сьогодні хотіли битися на полі – один за одного та за всю нашу країну!