Глибина складу команди дозволяла наставникові англійців Гарету Саутгейту не звертати увагу на кадрові втрати, а турнірне становище спонукало «левів» до розкутих і натхненних дій.

Натомість номінальні господарі поля у польському Вроцлаві змушені були сушити голову по втраті таких фігур, як Шапаренко й Тимчик, бідкатися на стан Ярмоленка й іще декількох ключових виконавців. Усе це – на тлі невтішного виступу вітчизняних клубів у єврокубках і певних ігрових проблем представників нашого іноземного «легіону».

Між тим, у вересневій «спарці» з двома грандами «синьо-жовтим» конче потрібно було набирати очки, аби зберегтися в реальній суперечці за путівку на Євро-2024. Напередодні навіть лунали голоси на користь того, щоби проти родоначальників футболу виставити «резервний» склад (мовляв, шанси – примарні), а вже в дуелі з Італією спробувати дати бій і погризтися за залікові бали.

Тим одинадцяти, що на них зробив ставку Ребров у суботу, довелося вже зі стартових хвилин відчути потужність англійського пресу: впродовж перших 15 хвилин українці лише одного разу перетнули центральну лінію з м’ячем у ногах. Британці домінували. Втім, до небезпечних моментів біля воріт Бущана справа не доходила, віднайти бодай щілину в насиченій обороні Беллінгему з партнерами не вдавалося.

Ближче до середини тайму гра вирівнялася. Ба більше – українці провели зразкову атаку, що завершилася голом!

Розігнав її Судаков, продовжили на правому фланзі Циганков і Конопля, а знак оклику поставив лондонський арсеналець Зінченко, примчавши на позицію центрфорварда. Розіграна як по нотах комбінація виглядала не просто ефектною, а навіть витонченою. Майже заповнені трибуни вибухнули в захваті.

До речі, підтримка аудиторії цього вечора була напрочуд гарячою та запальною. Вболівальники скандували звичні для українських стадіонів патріотичні гасла, надихаючи команду Реброва в якості повноцінного 12-го гравця.

На українську витонченість опоненти відповіли вбивчою простотою. Кинджальним пасом із центрального кола Кейн знайшов на вістрі атаки Вокера, й захисник «Манчестер Сіті» холоднокровно розібрався з Бущаном, котрий у першій 45-хвилинці, крім цього епізоду, по суті, не мав роботи.

Гол був забитий із зони відповідальності Матвієнка. Ймовірно, заміна оборонця «Шахтаря» в перерві й символізувала оцінку його не дуже впевнених дій з боку тренерського штабу.

Досвід Кривцова, дійсно, мав стати у пригоді в умовах, коли ініціативою знову міцно заволоділи гості. В плани англійців явно не входила втрата очок, що вони підтвердили справжнісінькою облогою воріт суперника одразу після поновлення боротьби.

Діяли вже значно більш зосереджено, націлено й гостро, ніж у першому таймі. Найближчим до успіху був Сака, чий удар із лінії карного майданчика Бущан перевів у поперечину.

Проте, продовження цей масований наступ не отримав. Дещо згасивши темп, українці відсунули зону активної боротьби подалі від воріт. І самі стали відповідати нечастими вояжами до чужих тилів.

Поєдинок урешті-решт обійшовся без бурхливого фіналу, прикотившись до нічийної гавані, в чому є своя логіка. Збірна України вельми дисципліновано відпрацювала в обороні, а наш суперник не виявився достатньо переконливим у нападі. Напевно, обидві команди залишилися задоволеними підсумком.

УКРАЇНА – АНГЛІЯ – 1:1
Голи: Зінченко (26) – Вокер (41).
Україна: Бущан, Миколенко, Матвієнко (Кривцов, 46), Забарний, Конопля, Степаненко, Судаков (Сидорчук, 65), Зінченко (Буяльський, 76), Мудрик (Назарина, 90), Циганков, Яремчук (Довбик, 65).
Англія: Пікфорд, Вокер, Чілвелл, Райс, Гуехі, Магуайр, Сака (Галлагер, 87), Хендерсон, Кейн, Беллінгем (Рашфорд, 65), Меддісон (Фоден, 66).
Арбітр – Кабаков (Болгарія).
Попередження: Степаненко (22), Яремчук (43) – Меддісон (35), Магуайр (85).