BBC
Журналіст ВВС відзначає велику та шалену підтримку збірної України в Польщі, а також єдність команди з фанатами. Відзначалась і відсутність «блискавки» від головної зірки Англії Гаррі Кейна та брак балансу в півзахисті британців.

Окремо варто відзначити, що лідер української команди, який грає в АПЛ, Олександр Зінченко (7,22) отримав оцінку від ВВС вищу, аніж хтось з гравців Англії. З британців лише Волкер має вищу оцінку, аніж більша частина гравців збірної України.

– Україну підтримували 40 000 вболівальників на стадіоні, надаючи грі палкого відчуття домашнього матчу, незважаючи на те, що господарі не могли грати у власній країні через війну з Росією.

Чудовий гамір у Польщі перетворився на оглушливий рев, коли Олександр Зінченко з «Арсеналу» вивів Україну вперед на 26-й хвилині, замкнувши подачу Юхима Коноплі.

Англія багато володіла м'ячем, але їй бракувало креативу, і їй знадобився момент блиску від капітана Гаррі Кейна, щоб зрівняти рахунок за чотири хвилини до перерви: він відійшов майже до середини поля, а потім віддав чудовий розрізний пас на Кайла Вокера, який забив свій перший гол на міжнародній арені у своєму 77-му виступі.

Підопічні Гарета Саутгейта переважали у другому таймі, бувши близькими до взяття воріт, коли удар Букайо Сака був переведений на штангу легким дотиком голкіпера збірної України Георгія Бущана.

Знову будуть підійматися питання про те, що здавалося консервативним підходом тренера Саутгейта. Півзахист Англії містив природний талант і різноманітність Джуда Беллінгема і Джеймса Меддісона, але відчувався брак балансу і терміновості перед обличчям української команди, яка була сповнена рішучості віддячити своїм уболівальникам за дуже особливу підтримку.

Потрібно було б зробити щось дійсно видатне, щоб Англія провалилася у відборі, але було дуже мало інших позитивних новин, які можна було б привезти з Вроцлава, коли гравці Саутгейта вирушають до Глазго на товариський матч проти Шотландії у вівторок.

Це була справді особлива подія у Вроцлаві, оскільки тисячі українців, які перебувають далеко від своєї зруйнованої війною батьківщини, влаштували чудове шоу підтримки та єдності для своєї футбольної команди.

Стадіон був переповнений українськими вболівальниками, які проживають у Польщі, і всі вони були налаштовані на гучне шаленство перед початком матчу завдяки ентузіазму та підбадьорюючим вигукам диктора по гучномовцю.

А шум, коли Зінченко віддав їм ініціативу, був нестерпним, як і кожного разу, коли Україна вигравала перехоплення м'яча, пробивала головою або наближалася до воріт Англії.

Телефонні ліхтарики освітлювали стадіон під час завершення матчу, коли Україна заробляла очко, а єдність між гравцями та вболівальниками під час фінального свистка була емоційною та вражаючою.

The Guardian
«Вокер «скасовує» гол Зінченка, щоб дарувати нічию Англії проти України» – з таким заголовком вийшла новина на The Guardian. Саме на діях оборонця акцентує увагу автор, також як і на важливості Кейна, який не зміг продемонструвати своїх задатків на максимум. З української команди відзначається характер та тактичні ідеї Реброва, який зміг покращити атмосферу в команді. Не обійшлось й без відзнаки вболівальників.

– Кайл Вокер, безумовно, дочекався свого часу. Через дванадцять років після свого дебюту за збірну Англії та з нагоди свого 77-го матчу за національну команду правий захисник «Манчестер Сіті» нарешті забив за свою країну. Це був важливий гол. Його холоднокровний фініш до перерви скасував гол Олександра Зінченка, який відкрив рахунок в матчі, і забезпечив Англії перемогу з колективною оцінкою «6/10».

Вокер був видатним гравцем на полі, його швидкість у захисних діях заспокоювала Гарета Саутгейта, особливо коли він протистояв швидкісному Михайлу Мудрику, що бігав на реактивних п'ятах. Він неодноразово зачиняв двері перед обличчям суперника, навіть після того, як той давав йому фору в біговій боротьбі.

Гол Вокера став результатом точної передачі Гаррі Кейна і на мить заспокоїв майже аншлаговий натовп, забарвлений у синьо-жовті кольори та українські пристрасті.

Англія просто не зробили достатньо для перемоги, незважаючи на те, що грала непогано з перших хвилин. Їм не вистачило хитрості в останній третині матчу, і після фінального свистка українці мали б радіти, як тільки пролунав фінальний свисток.

Важко точно сказати, скільки українців проживає у польському Вроцлаві, населення якого становить близько 640 000 осіб, але загальноприйнята цифра – близько 250 000. Іншими словами, вони є фундаментальною частиною соціальної структури міста. Неможливо було ігнорувати їхнє хвилювання, починаючи з обіду, коли вони блукали мальовничим старим містом, спостерігаючи за тим, як англійські вболівальники, що подорожують, прикріплюють свої прапори і влаштовуються на місці.

Атмосфера під спекотним сонцем була невимушеною, хоча були й нагадування про страждання України. На одному з муралів Володимир Путін був зображений як Адольф Гітлер, зі свастикою між очима, з руками в наручниках. Внизу було написано слово «Вбивця», а збоку – «Нюрнберг для Путіна». До і під час гри натовп скандував на підтримку своєї армії, а виконання національного гімну з високо піднятими синьо-жовтими прапорами було емоційним.

Англія прагнула контролювати гру і з самого початку домінувала у володінні м'ячем. Новий тренер збірної України Сергій Ребров широко використовував схему 4-4-2, але він не хотів пресингувати, перебирати на себе зайві зобов'язання. Контратака була його наміченим шляхом до слави.

Під керівництвом Реброва, який очолив збірну в червні, атмосфера в Україні стала кращою, ніж була на «Вемблі» в березні, коли Англія перемогла з певним рівнем комфорту. Ребров добре почав з перемог над Північною Македонією та Мальтою, і стадіон підстрибував, коли Зінченко здійснив прорив.

Були акуратні удари вражаючого Георгія Судакова, а коли Віктор Циганков запустив правого захисника Юхима Коноплю, Англія була розтягнута. Домашній натовп шаленів щоразу, коли хтось у жовтій формі робив бодай найменший позитивний рух. Тепер же рівень децибел різко зріс. Конопля віддав в центр штрафної і Зінченко, який прибув із невеличким запізненням, відправив м'яч у сітку. Червона сигнальна ракета освітила святкову сцену за воротами.

Sky Sports
Журналіст Sky Sports, як і інші медіа, відзначив провал Саутгейта з перебудовою тактики і гру Уокера. А Україну він похвалив за самовіддачу та героїзм на полі, який і дарував команді Реброва бали. Окрему увагу отримав і Мудрик, до якого критики знов було чимало.

– На «Тарчинські Арені», де два тижні тому чемпіон світу у важкій вазі Олександр Усик переміг Даніеля Дюбуа, цього разу не було жодного нокаутуючого удару українця проти англійського суперника – натомість були справді героїчні зусилля.

Без сумніву, це був справжній дебют Джеймса Меддісона на міжнародному рівні. Його дебют у старшій лізі в березні проти України та другий вихід у старті в червні проти Мальти (4:0) стали своєрідним «м'яким стартом», коли він ще був гравцем «Лестера». Вже три гри з чотирьох матчів Саутгейт обирає Меддісона, Букайо Саку та Гаррі Кейна в якості першої трійки – але все було інакше.

Меддісон став головним придбанням «Тоттенхема» влітку, і його форма на початку сезону не залишила Гарету Саутгейту іншого вибору, окрім як виставити його в Польщі у старті. Він тимчасово грав на лівому фланзі на трохи вищій позиції, ніж та, яку використовувує наставник «шпор».

Лише коли він опустився глибше, а Джуда Беллінгема попросили піднятись вперед, його вплив зріс. Як визнав Саутгейт, Англія намагалася атакувати, але Меддісон був зайнятий і демонстрував хоробрість, щоб полювати за м'ячем навіть після кількох сильних дотиків і вільних передач. Завжди прагнучи до м'яча, а одного разу навіть занадто сильно, що призвело до вилучення на 66-й хвилині, Меддісон виглядає комфортно на цьому рівні в цій команді. Залишається побачити, чи стане він людиною Саутгейта з самого початку наступного літа.

Саутгейт показав, що Англія буде грати за гнучкою системою, і керманич «трьох левів» дотримався свого слова. Меддісон і Беллінгем йшли в парі; Марк Гуї і Магуайр по черзі виходили вперед, і це далося взнаки, коли вони зрівняли рахунок.

Кейн, якому не вистачало результативних дій протягом 41 хвилини, опустився в глибину і використав забіг Джордана Хендерсона як приманку, щоб вибрати мародерствуючого Вокера і забити свій перший гол на міжнародній арені в 77-му матчі за збірну Англії.

Це був дотик і завершальний удар ветерана, але своєчасний поштовх для Англії, коли Україна вела в рахунку під завісу тайму.

Чи був дебютний гол Вокера неминучим? Захисник «Манчестер Сіті», щойно підписавши новий контракт на «Етіхад», забив приголомшливий гол на тренуванні всього кілька днів тому, який змусив його товаришів по команді втратити дар мови.

33-річний футболіст змістив м'яч праворуч, а потім пробив у верхній кут повз Аарона Рамсдейла, показавши це на своїй сторінці в Instagram. Очевидно, що Вокер приїхав до Польщі з апетитом забивати. Він зняв з себе тягар і був найкращим гравцем Англії.

Михайло Мудрик зіграв лише 67 хвилин за «Челсі» в цьому сезоні під керівництвом нового тренера Маурісіо Почеттіно, але коли справа доходить до національної збірної, він незамінний і несе в собі надії України.

Вереснева міжнародна перерва дала йому можливість відновити свою форму перед своїми обожнюваними прихильниками на знайомій території.

Минулого сезону Мудрик грав матчі Ліги чемпіонів з донецьким «Шахтарем» у Варшаві, на стадіоні «Легія», і саме під час цих матчів 22-річний футболіст підкреслив свій величезний потенціал, що зрештою призвело до його переходу до «Челсі» в січні за 88,5 млн фунтів стерлінгів.

Граючи на лівому фланзі проти Вокера, завжди було відчуття очікування, коли він отримував м'яч. Але він намагався зробити свій вплив і був дійсно другим у змаганні з правим захисником збірної Англії.

Одного разу, незадовго до його заміни, Україна мала чудову можливість для контратаки. Але Мудрик, схоже, запанікував, коли зрозумів, що Вокер наближається до нього, і згодом впав на м'яч, схоже, травмувавши себе в процесі. Він боязко вийшов з поля. Це було ще одним свідченням того, як багатообіцяючий молодий хлопець бореться з тягарем очікувань.

The Telegraph
«Англія спотикається, але здобуває очко після того, як Кайл Вокер зрівнює рахунок у матчі з Україною». Журналіст The Telegraph відокремив автора єдиного голу Англії Кайла Уокера та його дуель з Мудриком.

– Англія пережила розчаровуючий вечір у Вроцлаві, коли їхній бездоганний до цього часу рекорд у кваліфікації групи С закінчився після нічиєї 1:1 з Україною. Підопічні Гарета Саутгейта втішаться тим, що змогли відігратися після того, як Олександр Зінченко вивів Україну вперед, повністю протилежним чином до ходу гри, але не зможуть втішитися тим, що не змогли створити чітких моментів, незважаючи на те, що володіли більш ніж 70 відсотками м'яча.

Хоча Англія і нагнітала обстановку в другому таймі, вони не змогли створити гідних шансів на перемогу, без особливої мети перехоплюючи м'яч, в той час як Україна міцно оборонялася. Переміщені господарі час від часу виглядали загрозливо по перерві, особливо коли використовували швидкість Михайла Мудрика в одноосібних рейдах. Але Вокер, який став найкращим гравцем матчу, щоразу йшов з ним крок за кроком і продемонстрував свою неабияку швидкість та вміння відновлюватися, щоб здобути очко, яке дозволило Англії зберегти шестиочкову перевагу на вершині групи за три матчі до кінця наступного місяця.

The Independent
Журналіст The Independent відзначив проблеми Англії, які вдалось «відкрити» саме яскравій та чудовій українській збірній. «Важко було не уявити, як це буде виглядати, коли ця команда нарешті знову зіграє в Києві. Шум трибун був чудовий», – окремо відзначає автор фанів після голу.

– Кваліфікація може бути формальністю для Англії, але нічия 1:1 проти України показала, що вибір команди Гарета Саутгейта не є таким. Тренеру потрібно вирішити кілька питань, якщо він хоче відповісти на цей великий виклик і стати володарем трофею наступного літа. Цей матч все ще має бути обрамлений запалом номінальних господарів, оскільки чудова українська команда перетворила запал десятків тисяч глядачів, які прийшли на стадіон у Вроцлаві (Польща), на чудову виставу.

Це підняло всю цю подію далеко за межі відбіркового матчу чемпіонату Європи і перетворило її на щось набагато більш особливе, свідком якого часто відчувалося, що це привілей. Момент першого гола Зінченка був піднесеним.

Саме тому Англії, можливо, можна було б пробачити невелику застуду в грі, яку вони розглядали б як ще один крок до неминучої кваліфікації. Для України це було дещо інше. Це була національна подія. Якщо Гарет Саутгейт хоче перетворити Євро-2024 на національну подію Англії, про що він говорив під час підготовки до гри, то у нього є проблеми, які ця гра висвітлила. Формація не спрацювала з цими гравцями. Джеймс Меддісон даремно грав на фланзі, і йому потрібна інша роль, щоб дійсно максимізувати Джуда Беллінгема. Оборона не була герметичною, але це знову ж таки могло бути пов'язано з рідкісним «імпульсом» України.

Під впливом запалу натовпу та емоційного виконання національного гімну, команда Сергія Реброва одразу ж пішла на Англію. Були тривалі періоди, коли здавалося, що гравці Саутгейта не в змозі відповідати українській інтенсивності. Англія намагалася утримати м'яч, обидва гравці Беллінгема та Меддісона були пов'язані. Нерівне поле не допомагало.

Перший гол України все ж таки пройшов із захопленням, з чіткими лініями та швидкістю. Юхим Конопля прорвався по флангу, обпалюючи лівий фланг Англії. М'яч був обрізаний, і, коли тіла розбіглися в протилежні сторони, Зінченко з'явився, щоб переправити м'яч повз Джордана Пікфорда. Важко було не уявити, як це буде, коли ця команда нарешті знову зіграє в Києві. Шум був чудовий.

Незадовго до перерви Кейн підхопив м'яч і віддав передачу на Кайла Вокера. З того, що фланговий захисник зробив далі, ви б не здогадалися, що це був його перший міжнародний гол. Вокер прийняв м'яч, проконтролював його, а потім пробив повз Георгія Бущана.

Якщо можна було очікувати, що це стане платформою для Англії, щоб заявити про свою перевагу, то все склалося не так, як гадалося. Вони більше володіли м'ячем, але українська надійність гарантувала, що це не призведе до великої кількості моментів. Тактика Англії не дуже працювала з цим підбором гравців в атакувальному сенсі. Не дивно, що Саутгейт врешті-решт зняв Меддісона та Беллінгема, навіть якщо останній є майбутнім команди. Він був ще одним гравцем, який не досягнув успіху в дещо іншій ролі.

Це може бути однією з проблем Англії Саутгейта поза будь-якою критикою щодо консерватизму. Це радше певна жорсткість у побудові гри. Звичайно, Англія все одно буде закріплена на першій позиції в групі. Це не повинно бути проблемою. Але зараз мета набагато більша. Ця гра, однак, була про щось набагато важливіше для України.