Керівник управління спортивних проектів групи 1+1 media Степан Щербачов розповів про позицію компанії у зв’язку з конфліктом, що виник довкола телевізійних прав на показ матчів п?яти українських футбольних клубів. 

– Степане, хочемо пояснити звичайному уболівальнику причини тих непорозумінь, що відбуваються зараз через телевізійні права на трансляцію футбольних матчів чемпіонату України. Якою є позиція групи 1+1 media?
– Позиція групи 1+1 media залишається незмінною – ми абсолютно законно володіємо правами на трансляції домашніх матчів клубів Динамо Київ, Дніпро-1, Зоря, Металіст, Рух, адже діємо на підставі укладених контрактів. Деякі з них були підписані ще у 2017-2018 роках та мають 10-річний термін дії. Ці контракти не були розірвані жодною зі сторін, вони продовжують діяти. Медігрупа не підписує контракти без розуміння подальшої стратегії, постійно аналізує ситуацію та коригує свої дії.

Тому, як відповідальна компанія, розуміючи всю складність ситуації зараз в країні, вважаємо, що брати плату за такого роду контент є, м’яко кажучи, недоречним. Лише за попередньою статистикою, до 40% українців втратили доходи, хтось втратив житло, люди змушені були тікати від війни, тому не всі можуть дозволити собі навіть мінімальні витрати.

Зазначені футбольні клуби передали телеправа групі 1+1 media абсолютно безкоштовно. Цей крок з їхнього боку є цілком зрозумілий, адже для клубів зараз вкрай важливо бути ближчими до своєї аудиторії, зберегти її та ще більше розширити. Сьогодні потрібно не закривати подібний контент, а навпаки, дозволяти більшій кількості глядачів подивитися та відволіктися від постійних новин.

Ось, наприклад, у Великій Британії Прем?єр-лігу транслюють три мовники, щоб задовольнити інтерес усіх вболівальників. Права були продані за 4,8 млрд фунтів стерлінгів — мовникам Sky, BT та Amazon. З 380 матчів Прем?єр-ліги за сезон 200 транслюються у прямому ефірі.

– Зазначалося, що окрім безкоштовної дистрибуції, група інвестує власні кошти та ресурси у створення додаткового контенту. Про що йдеться?
– 1+1 media дійсно інвестує власні кошти у виробництво додаткового контенту. Це наша громадянська позиція, незважаючи на те, що виготовлення телекартинки – це доволі недешеве задоволення.

Окрім продакшну спортивних подій, який, до речі, 1+1 media здійснює вже давно та якісно, ми маємо свої власні спортивні ресурси FootballHub та ПроФутбол Digital, які завоювали чималу аудиторію. Над ними працює команда спортивних журналістів, коментаторів, операторів, які допомагають стати глядачам ближчими до футбольного світу. Для прикладу, аудиторія FootballHub налічує понад 500 000 підписників, і цей ресурс є цілком безкоштовним на Youtube. Натомість Setanta має лише 85 000, тобто різниця все-таки помітна.

– Але зараз YouTube-канали 1+1 media не транслюють матчі?
– Так, це тимчасовий вимушений крок. Українська Прем’єр-ліга вирішила розпочати вирішення конфлікту з деструктивних дій. УПЛ почала кидати страйки, скаржитися і блокувати наш контент. Зараз аналогічний бан отримали наші партнери з ФК Рух. Це все необдумані дії, адже 1+1 media може юридично довести свою правоту і вже робить це. Ми маємо легальні права, легальних партнерів, які, в свою чергу, мають право розпоряджатися своїми правами, як вони це і зробили. Тому незабаром на наших ресурсах знову з’являться трансляції.

Футбол в умовах війни має бути безкоштовним, глядачі мають бачити його. Сьогодні ми не боремося за 50 копійок чи за 90 000 доларів, ми боремося за те, щоби футбольні фани могли дивитися матчі улюблених команд. Ми за колаборацію з нашими партнерами і будемо розповсюджувати якомога більше контенту, це все буде доступно на FootballHub, ПроФутбол Digital абсолютно безкоштовно.

– Днями з’явилася новина про те, що Печерський суд заборонив УПЛ та УАФ блокувати трансляції на ютуб-каналах та застосовувати будь-які грошові та спортивні санкції щодо футбольних клубів, які збираються транслювати самостійно свої домашні матчі. Чи допоможе це рішення уникнути подальших проблем та як воно вплине на той контракт, який УПЛ уклала з Setanta?
– Звісно, це вплине, адже в першу чергу їм заборонять кидати страйки, а Youtube-канали клубів та проектів групи 1+1 media FootballHub та ПроФутбол Digital продовжать спокійно працювати і позбудуться шантажу, даючи можливість вболівальникам не втратити зв’язок зі світом футболу. Всі документи направлені на розгляд YouTube, чекаємо реакції у встановлені терміни.

Окрім цього, це рішення суду – доволі зрозумілий крок, який пояснює, що хтось у цій справі трохи неправий і все-таки спонукає почати думати по-іншому та мотивує змінити підхід. 1+1 media повністю впевнена в своїй позиції, адже у нас є угоди, ми розуміємо, хто правовласник, які наші зобов’язання і хто наші партнери.

Як це вплине на договір між УПЛ та Setanta, точно сказати я не можу. Можливо, вони продовжуватимуть свою позицію конфронтації, але рішення суду підтвердило той факт, що ми маємо права на ці трансляції. Зараз для нас у пріоритеті вболівальник, тому ми будемо й надалі давати можливість нашим глядачам бачити те, що вони хочуть.

– Якщо повернутися до рішення УПЛ, вони заявляють що, згідно з їхнім рішенням, телекомпанія Setanta стала єдиною компанією, яка має дозвіл транслювати матчі українських футбольних клубів. Проте, УПЛ не взяла до уваги небажання п’яти футбольних клубів брати участь у єдиному телепулі. Чому це рішення футбольних клубів було проігноровано УПЛ та не взято до уваги?
– Про те, чому бажання футбольних клубів було проігнороване, треба запитати у керівництва УПЛ і її виконавчого директора Євгена Дикого. На мій особистий погляд, УПЛ має серйозні системні проблеми в управлінні, розробці стратегії та взагалі в розумінні своєї місії, тому що глобально вони застрягли у наративах десятирічної давності. На жаль, це системна помилка, яка в Прем’єр-лізі спливає щоразу, коли вони намагаються щось робити.

Вони не намагаються вирішити колізії, а лише поглиблюють їх. Ось, наприклад, основне питання – питання прав. Правами на трансляції володіють самі клуби, оскільки за законом України про спорт у пункті 8 статті 45 сказано: «Власниками прав є організатори змагань». За регламентом самої Прем’єр-ліги, організатором змагань є клуб-господар і саме клуби фінансують команду та несуть на собі усі витрати і так заведено по всьому світу.

Навіть якщо згадати Барселону і Реал, які 10 років не передавали права іспанській ЛА Лізі, а зробили це лише три роки тому, але не віддали, а продали їх за сотні мільйонів євро.

Також якщо пригадати тогорічну історію Ла Ліги, яка на той момент придбала права у всіх клубів та вирішила продати 10% свого власного бізнесу інвестиційному фонду CVC за 2,7 мільярди євро. Коли Барселона і Реал дізналися про цю угоду, в перемовинах якої вони не брали участь, то чітко сказали: «Ми не згодні. Це наші ТВ-права, а угода була укладена на 50 років». Тож у підсумку Ла Ліга не може без згоди своїх правовласників передати власні 10%. Ось так це повинно працювати.

– Доволі часто згадувалися внутрішні проблеми організації роботи УПЛ, через що періодично виникають схожі ситуації. Про що саме йдеться, яким чином реально уникнути таких проблем надалі та які кроки варто для цього зробити?
– Я працюю з УПЛ із 2010 року, тому встиг поспілкуватися з різними її складами, але ключовою проблемою завжди залишалася одна: УПЛ не може виконати свого головного завдання – наповнити бюджет футбольних клубів грошима, а саме для цього створювалася Українська Прем’єр-ліга. Які результати роботи УПЛ станом на сьогодні? Український чемпіонат здешевшав у 10 разів, тобто якщо раніше він коштував 15 мільйонів доларів, то зараз ця сума становить 1,5 мільйона доларів.

Причина у тому, що цікавість рекламодавців до українського чемпіонату знизилася, залишилися тільки букмекерські контори. Простіше кажучи, УПЛ робить все, щоби побудувати в Україні ультранішевий футбол, в якому буде невеличке ядро аудиторії у 300-400 тисяч платних підписників, а усі інші не бачитимуть матчів і елементарно забудуть про футбол. Ось така популяризація спорту.

Так, дійсно, є користувачі, які звикли платити за спортивний контент, але вони не вся країна. Якщо пригадати бій Олександра Усика, який ми транслювали завдяки тому, що Усик передав права каналу 2+2 безкоштовно, його поєдинок переглянуло близько 16 мільйонів українців, а це не порівняти з 150 тисячами користувачів, які купують підписку, щоб дивитися спортивні події.

– Якщо в умовах війни спортивний контент стане доступний лише за підпискою, про розвиток українського спорту можна забути?
– Судячи з теперішньої стратегії УПЛ – так. Якщо навіть платна платформа зможе набрати 200-300 підписників, то сама Прем’єр-ліга ніколи не матиме грошей, які потрібні для того, щоб спорт розвивався. Левову частку коштів у бюджети футбольних клубів приносять рекламодавці, а вони не будуть зацікавлені у співпраці, оскільки їм потрібні реальні глядачі, вони хочуть розуміти, хто цей глядач, скільки йому років, де він живе і так далі.

Зараз українські клуби, які погоджуються на умови УПЛ, позбавляють себе можливості продавати нормальну рекламу і втрачають спонсорів, тому що матчі цих клубів бачить критично мала кількість людей. Це порочне коло, яке треба розімкнути. І зараз найкращий час для УПЛ зробити необхідні реформи. Сьогодні неможливо заробити на українському футболі, потрібно навпаки працювати з вітчизняною футбольною аудиторією, розширяти її, нагадувати, що футбол – це круто та цікаво. Рейтинги теледивлення сьогодні зростають, людям цікаво спостерігати за матчами українських команд, тому потрібно відкриватися, а не зачиняти двері перед усіма, хто не хоче або не може платити.

– Наскільки висока цікавість до спорту в української аудиторії сьогодні, адже для прикладу, частка перегляду матчу Зоря – Динамо Київ склала рекордні 21,2%. Прихильники спортивного світу чекають повернення на телеекрани вітчизняних спортивних подій? Що ви можете сказати, виходячи з показників теледивлення та Digital-проєктів групи 1+1?
– Нещодавно ми порівнювали цифри теледивлення ряду кваліфікаційних матчів Ліги чемпіонів, Ліги Європи та Ліги конференцій. Так ось, частка матчу Динамо – Фенербахче була вище 22%, тоді як на Setanta вона складала 0,2%. І це зважаючи на те, що ми виходили на 15 хвилин пізніше за умовами підписаної угоди. Також частка перегляду матчу Динамо – Штурм була близько 20%, а на платній платформі – 5%.

Цікавість однозначно є, люди дивляться футбол, і саме це мали б використати організатори українського футболу, адже вони мають історичний шанс підняти інтерес до цього виду спорту завдяки тим подіям, які, на жаль, відбуваються сьогодні в нашій країні.

– Якщо ще раз підкреслити важливі пункти, то хто має право розпоряджатися своїми правами та яка у цьому роль УПЛ та УАФ?
– Першочергово розпоряджатися правами футбольних клубів можуть лише футбольні клуби. Для того, щоб отримати ці права, сьогодні УПЛ вчиняє певний тиск: «Ми вас не атестуємо, якщо ви не погодитесь, що права належать нам». І, відповідно, деякі клуби підписують на початку сезону якісь папери, де вони погоджуються з огляду на тиск.

Перший склад УПЛ вчиняв правильно, адже у 2008 році Прем’єр-ліга підписала угоди з кожним клубом, в якій, для прикладу, ФК Динамо Київ передавав права на певних умовах. Цивілізовано отримати права можливо лише угодою, а не погрозливим листом, де сказано: «Якщо ви не хочете передавати нам права, ми вас оштрафуємо або не атестуємо».

Що ми бачимо зараз – УПЛ не тільки не збирається йти на компроміс, а навпаки намагається додати зайвих проблем. Наприклад, третього вересня вони поставили два матчі: Зоря – Динамо і Дніпро-1 – Верес – на один час, о 13:00. Наші партнери, клуб Дніпро-1, звертався до Прем’єр-ліги з офіційним листом, проте, вони відмовили розвести ці матчі. Який сенс цього вчинку, окрім дрібного фолу, як кажуть у спорті? Чи постраждає 1+1 media від цього? Ні, адже один матч ми покажемо на 2+2, а інший на каналі УНІАН. Постраждає глядач, який змушений буде обирати або ж бігати з каналу на канал, хоча цього можна було уникнути, тому що у нас був вільний слот, щоб показати матчі у різний час.

Тому така пасивна позиція як Прем?єр-ліги, так і Української асоціації футболу дивує – Дикий і Павелко не тільки не налаштовані розібратися у ситуації та стоять осторонь, а відкрито продукують нові конфлікти та налаштовують проти себе мовників, клуби та вболівальників.

– Насамкінець, чому важливо, щоби футбольні поєдинки на період війни в Україні були безкоштовними та доступними будь-якому українському вболівальнику?
– Згідно з дослідженням, яке провело незалежне агентство, 78% опитаних респондентів заявили, що не готові платити. Ми чітко розуміємо, що в Україні сьогодні близько 40% людей втратили роботу або доходи. Окрім цього, ми бачимо стабільний і тривалий відтік абонентів з кабельних мереж та ОТТ-платформ, тому що у людей немає зайвих грошей. Чому користувачі відписуються від платформ та кабельних мереж? Від хорошого життя? Ні, тому що вони не мають тих 100 гривень. І йдеться навіть не про бабусь і дідусів, це дорослі люди, які могли би працювати.

Футбол – національний вид спорту, який має боротися за аудиторію. Ніякого бізнесу і успішних проектів не буває, якщо немає мільйонів, які будуть готові платити за цей контент. Настане час, коли платитимуть всі, але це має відбуватися у мирний час і за нормальних економічних умов у країні.